Боротьба з побутовими відходами давно вже стала проблемою номер один сіл, міст і містечок всієї України. Проте, схоже, Чортків має всі шанси подолати її. Адже місто обласного підпорядкування вже виділило земельну ділянку та розробило документацію. Відтак потрібні лише гроші.
Роботи з облаштування нового полігону тривають у Чорткові з 2006 р. Довший час місцева влада шукала земельну ділянку, потім отримала всі висновки відповідних служб.
- Насамперед на окраїні, неподалік газової заправки, було виділено 15 га площі, - зазначив керівник Чортківського комунального комбінату комунальних підприємств Володимир Заблоцький. – Потім замовили товариству «Тернопільводпроект» проект нового полігону твердих побутових відходів (ТПВ). Тоді, у 2006-му, кошторисна вартість проекту становила 6 млн. 924 тис. 545 грн., зараз це приблизно вже 11 мільйонів.
Ясна річ, місто із власної казни таких коштів виділити не може, тому шукає інвесторів. Тим часом і надалі використовується старий паспортизований полігон, хоча він давно перевантажений і повинен бути закритим. До речі, він займає вдвічі більше місця,
ніж сучасний, - 35 га.
- У попередні роки він декілька разів горів. Та минулого року таких проблем уже не мали, бо ми його підсипаємо, - продовжив Володимир Михайлович. - Ми розробили сміттєзвалище та пересипали землею. Зараз підтримуємо там порядок. Намагаємось, щоб будівельні організації, що ведуть роботи у місті, звозили туди землю, будматеріали, ми це все використовуємо, щоб пересипати пласти відходів та не допустити горіння. З часом планується старе звалище закрити та поступово провести рекультивацію.
Старий полігон від нового по прямій знаходиться трохи далі, ніж за кілометр. Їх з’єднує об’їзна дорога. У принципі, на старому можна буде розмістити сміттєсортувальну лінію та сміттєпереробну. Тим більше, що заплановано прокладання лінії електропередач, от обладнання і запрацює.
Саме тому влада Чорткова дбає про впровадження сучасних технологій, насамперед - переробку. Тож готова до співпраці з приватними підприємцями. На даний момент дехто сортує сміття. Полімери (пластикові пляшки) забирають зі сміттєзвалища.
Що собою уявлятиме новий полігон, розповіла головний інженер проекту ПрАТ «Тернопільводпроект» Лариса Бояр.
Насамперед спеціаліст наголосила, що ділянку під полігон відведено за межами населеного пункту, неподалік об’їзної дороги. Дотримана зона санітарної охорони, виконано всі технічні умови. Є висновки екологів, земельників, СЕС. План розроблено відповідно до затверджених норм.
- Згідно з проектом, новий полігон матиме дві технологічні зони (дві ємкості).
Тобто буде вирито два котловани, що поділять ділянку на 2 черги, тому що коштів для повного виконання будівельних робіт не вистачить. Зверху буде насипано вали дамби, висаджено дерева. Якщо раніше полігони розкидалися у ширину, то зараз йдуть у глибину. Таким чином, суттєво збільшується об’єм полігону, - каже Лариса Прокопівна.
Дно котловану буде вкрито спеціальною поліетиленовою плівкою товщиною півтора міліметра. Завдяки покриттю інфільтрат, що утворюється в процесі гниття, не потрапить у підземні горизонти. Також на території полігону передбачено господарську зону. У ній розташується будинок для обслуговуючого персоналу, зберігання інвентарю, водна свердловина на випадок пожежі та свердловини для спостереження за забрудненням підземних горизонтів.
Новий полігон розраховано на 20 років. Проте якщо сміття будуть постійно сортувати та переробляти, може вистачити й надовше.
Крім Чорткова, спеціалісти «Тернопільводпроекту» розробили проект полігону складування ТПВ для Шумська, Козлова і Миролюбівки. Щоправда, хоча останній планувалось використовувати для вивезення відходів із Тернополя, місцеві громади категорично відхрестилися від такого «сусідства». Тим часом завершують роботи над кресленнями для Козової.
Однак ці всі проекти наразі не можливо втілити у життя через брак коштів: навіть складування сміття – задоволення не з дешевих.
- Тож зараз у світі переходять на сортувальні лінії, але тоді відібрані матеріали – папір, скло, метал, пластик - треба кудись вивозити на переробку. Або ж десь неподалік будувати завод із переробки, - уточнює Лариса Бояр.
До речі, за статистикою, 40-50% відходів можна переробляти, тюкувати, складувати та використовувати. Були би гроші або інвестори.
"Номер один"
