У Тернополі створюють команду, яка працюватиме над іміджем нашої області й відповідно над залученням на Тернопілля туристів. До неї входитимуть представники влади, бізнесмени, громадські активісти, журналісти, викладачі. Протягом кількох місяців група працюватиме над розробкою пропозицій щодо створення привабливого іміджу нашої області, щоб потім передати ці пропозиції владі, яка винесе їх на розгляд громадськості.
13 червня відбулося перше обговорення цієї теми. Нині Тернопілля вже має свій образ. Координатор громадського руху «За Тернопільщину!» Руслан Кулик розповів, що імідж області залежить від географічного положення, вагомості в системі економіки, соціально-політичної ситуації та стереотипів. Наш край жителі інших областей та іноземці сприймають як сільськогосподарський бідний регіон із найнижчими зарплатами. Також як релігійну столицю завдяки розташуванню відомих духовних центрів та побожності жителів. Тернопільщина відома також своїми старовинними замками, печерами, фестивалями та патріотичністю. А ще місто Тернопіль – студентська столиця (найбільша в Україні частка студентів на кількість населення).
Старанням проросійських ЗМІ Тернопільщина поряд зі Львовом стала осередком «бандерівців», які не люблять росіян.
На думку кандидата психологічних наук, викладача ТНЕУ Андрія Гірняка, щоб змінити такий імідж, треба багато грошей і часу. Та й взагалі цього робити не потрібно, краще використати такий образ нашого краю для приваблювання туристів. «Росія вже сформувала нам імідж «бандерівського» регіону, треба прийняти цей образ, створений за їхні гроші, і продавати його. Так як у Трансільванії продають образ Дракули, ми можемо заробляти гроші на образі «злого бандерівця», продаючи не матеріальні об’єкти, а тривожність, екстрим, адреналін», – вважає науковець.
Страх – одна з базових емоцій, і людей завжди вабить щось невідоме, небезпечне, тому можна організувати своєрідний екстрим-туризм. Сприйняття образу «бандерівця», як каже учений, слід спрямувати у позитивне емоційне русло.
Андрій Гірняк розповів, як в університет приїжджали колеги з Луганська і перше, що вони хотіли – побачити «бандерівця». Тож психолог запропонував низку оригінальних ідей навколо цього стереотипу.
Серед них – тур замками-привидами, створення тематичних розважальних закладів з комічними назвами «Лігво страшного бандерівця», «У гостях у бандерівки», «Бандерштат», «Маленький Тернопіль, якого лякається великий Путін». Образ «бандерівця» має бути візуалізований і впізнаваний. Наприкінці відвідин області можна видавати туристам посвідчення або сертифікат «бандерівця», яким він зможе похвалитися перед своїми близькими.
Заступник голови облдержадміністрації Леонід Бицюра звернув увагу на важливость позитивної репутації області для економіки краю.
«Привабливий імідж не лише сприятиме збільшенню потоку туристів, а й буде стимулом для вкладання коштів інвесторами. Нині рівень залучення інвестицій на душу населення в нас найнижчий в Україні. Ми в рази відстаємо за цим показником від інших регіонів, від Львова – у десять разів. Інвестори не виявляють інтересу до нашої області, одна з причин – несприятливий імідж», - каже посадовець.
Леонід Бицюра повідомив, що за роки незалежності не проводилось жодної системної роботи по творення іміджу області і просуванню краю в Україні й у світі. Тож тепер ситуацію час змінювати. Тернопільщину позиціонуватимуть як транспортно-логістичний регіон, тому збільшення будь-яких потоків на території області, в тому числі й туристичних, – на руку нашій економіці. Створення сприятливого іміджу – складова стратегії розвитку Тернопільської області до 2020 року.
Усі члени дискусійної команди в один голос заявляють, що гарна репутація краю залежить багато в чому від пересічних його мешканців. Ми всі є творцями іміджу Тернопільщини, і від нашого ставлення до краю залежатиме, як він виглядатиме в очах інших.
Олена Бойчук, Номер один
