Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) та реагуючи на скаргу, зобов‘язала берегівських електриків підключити світло Данканичам на вул. Яноша Араня – оперативно та без зволікань. Але останні і не думають це робити. Ось так і живемо…
Глава сімейства Іван Іванович Данканич заявив, що як тільки побачить тяганину електриків, одразу ж напише заяву міжрайпрокурору Івану Зареві. Сподівається, що у разі бездії монтерів це правоохоронне відомство зреагує належним чином, тим паче, що на руках у нього лист із цієї державної установи (НКРЕ). Нині має змогу в цьому переконатися, бо уже минуло п‘ять днів, але згадувана оселя чомусь так і не світиться електровогнями. Тут уночі темно, не працюють холодильник, телевізор, праска, комп‘ютер та інші побутові прилади ось уже кілька місяців поспіль – відколи електрики, за словами Данканича, незаконно позбавили їх цього найунікальнішого блага цивілізації. Тут зафіксовано іще цілу низку порушень, зокрема, енергопостачальники не укладали зі споживачем договір, відсутній також акт про пломбування лічильника,
хоча це передбачено відповідними правилами та законом. А що вже казати про наїзди під час обходів, коли без дозволу проникають до будинку й творять бозна-що. Не кажучи про вигадки стосовно якихось двох собак, що мало не покусали казна-яких осіб, які агресивно пхалися у двері господаря (а в якого фермера немає псів для захисту нажитого добра, мирних кізок у тому числі?)
Слід сказати, що Іван Данканич – не такий собі білоручка, що тільки те й знає, як красти електрокіловати. Він чоловік-трудяга та із мозолистими руками – тримає понад 80 кіз, серед яких і козенятка. Половина цих свійських тваринок дояться зрання, в обід і ввечері. Повірте, що такої козиної ферми не знайти на жодній агромапі Закарпаття. Хазяйство – гордість та візитівка прикордонного міста. Та й хто нині хоче мати справу з цим малоприбутковим бізнесом, де переважає ручна праця? Щоденно із дружиною Вікторією та двома доньками (старша Катерина – студентка-третьокурсниця аграрного коледжу в Мукачеві, а молодша – школярка) надоюють від цього стада по 40 і навіть більше літрів пінистого молока. Прокидаються ранесенько і поспішають на ферму,
а додому повертаються знесиленими – під обід. Увечері так само – влягаються спати виснаженими напруженою роботою. Від праці аж руки гудуть! А ще ж кізок треба повести на пашу, у зелений гайок – за листячком свіженьким, відтак напоїти їх тощо. А щодо молока, то реалізувати все одразу не можуть, тож більшість його кисне та псується. А був би холодильник – то й літня жара-спека не страшна. Куди тільки не писали та не зверталися з приводу відключення електромережі за неіснуючі борги (хоча обліковці з РЕМу кажуть про якусь фантастичну суму у грошах – десь у межах 13 тис. грн). Найперше просили сприяння в міського голови Золтана Бабяка – він радий підкласти плече, але у цій ситуації безсилий чимось допомогти. Хоча калорійне козяче молоко вкрай лікувальне, воно у великих містах – на вагу золота (мабуть, не всі знають про цю «рогату» берегівську ферму, де одна родина надоює таку велику кількість смачного та поживного натурпродукту). А тут ентузіасти-козарі самі просяться до роботи. Та чомусь електрики не дають…
Стосовно боргів, то працелюби Данканичі ніяк не розуміють – звідки таке число:
і платили ніби вчасно, і начеб не підключалися до мережі самовільно, і не пошкоджували навмисно прилади обліку, і пломби не зривали з лічильника і т. д. т. п. Приміром, ще травні ходили до народного депутата України Іштвана Гайдоша, але йому нині не до проблем цих простих і малих українців – має, як політик, очевидно, значно серйозніші. Були у ОДА, у облраді, але всюди вислухають, а допомоги катма. Телефонували Н. Зотовій – власкору телеканалу 1+1, однак також нічого з цієї не вийшло. Були під порогом службового кабінету у приймальні авторитетного Андрія Сербайла, першого віце-закарпатського губернатора, але того на роботі не виявилося – перебував у відрядженні. Розчаровані повернулися додому. Відтак розшукали ще одного нардепа – Василя Ковача, екс-начальника обласної електромережі. Марно розповідали йому про свою правоту. Не почув їх народний обранець. Воно й зрозуміло, бо й сам колись у цьому відомстві трудився. Тоді взялися дзвонити на урядову лінію, у МВС, Верховну Раду, за писанину на адресу Генеральної прокуратури, у Адміністрацію Президента, Кабінету Міністрів тощо.
Інформували високі про все, що із ними творять електрики. Можливо, що саме така їхня настирливість розлютила останніх – бушують, вирують, грізні, погрозливі. Звісно, це не подобається енергетикам. За словами дружини Івана Данканича – сумлінної та завзятої у цьому специфічному труді пані Вікторії, зреагували в офісі Прем‘єра Арсенія Яценюка. Тож активна жінка закликає всіх, хто має проблеми із електриками, газовиками та іншими монополістами-нахабами не сидіти склавши руки, а писати у Кабмін – там, мовляв, люди відповідальні. Переймаються турботами пересічних громадян.
Ще новина. Минулого тижня ніким іще недоведена заборгованість Данканичів сягнула апогею й стала предметом розгляду в районному суді, де Іван Іванович висловив відвід служителю Феміди. На переконання власника ферми, суд із невідомих причин підіграє державній районній електромережі, а проста людина для нього – поза увагою. На запитання про недовіру судді, Данканичі в один голос заявили: суди у нас не завжди об‘єктивні. Хоча, на моє переконання, названий державний арбітр на цей раз розглядав би ситуацію принципово,
неупереджено, а рішення прийняв би законне та безкомпромісне. У телефонній розмові він заявив про це однозначно. Про судові перипетії пишеться, говориться повсюдно та із високих трибун, а цій родині, зрештою, видніше та зрозуміліше ще й з тої причини, що сама всеньке літо бореться за справедливість. За світло в оселі! За свіже молоко! За те, аби кози були чисті, ситі, здорові! Вони прагнуть, аби не скисало молоко, аби люди пили його на здоров‘я. А наразі потуги безрезультатні. І коли б хоч один чиновник побував у їхній шкурі – неодмінно змінив би свій підхід, своє бачення до цього питання. Хоча, у принципі, є одна розумна людина-керівник, яка готова зробити крок назустріч у цій нікому не потрібній, безглуздій метушні – це Олег Кучмій, молодий і ще незарозумілий шеф РЕМу. Напрочуд толерантний і тактовний очільник, який і сам за чесність, порядок у енергокористуванні, він і сам очікує такої ж віддачі від споживачів. Готовий навіть сісти на стіл переговорів із берегівчанами та у деяких питаннях ладен проявити лояльність. Це – не поза, це людська та щиросердна позиція. Уважаючи, очевидно, що Білак (його зам) – не цар і не Бог, є ж і над ним іще начальники. Отже, він жде-чекає Данканичів у офісі райелектромережі...
А тим часом у офіційному листі-сповіщенні з НКРЕ за підписом одного з її членів Ю. Власенка сказано, що «на час вирішення питання щодо правомірності проведення відключення електропостачальник (РЕМ) має підключити електроустановку відповідного помешкання до мережі». Крапка.
Цікаво, коли ж відповідні служби виконають вказівку НКРЕ? Невже фермеру Данканичу відкривати двері у прокуратуру та писати на них заяву?
Михайло СИНЬООКИЙ, м.Берегове
