Купити квартиру при нинішніх цінах на нерухомість – небачена розкіш. Тернопіль хоч і невелике місто, але у ціновій політиці на житло не поступається навіть Києву. А все тому, що вартість диктує не покупець, а власник будівельної фірми. Не секрет, що «націнка» на квартирах у Файному Місті – понад 300% від реальної вартості. Тобто про неприбутковість будівельного бізнесу і мова йти не може.
Конкуренція на ринку нерухомості «жорстка». Тому як тільки на території Тернополя з’являється нова фірма, з адекватними цінами за кв. м.. і разом з тим – якісним житлом, її намагаються гнати мітлою, щоб, не дай Боже, люди повірили, що існують дешевші квартири і головне нічим не поступаються від «розпіарених» місцевих «коробок».
«Вічний» Гуда
Головним куратором «монополізму» у будівельному бізнесі Тернополя виступає Ігор Гуда, Вперше він засвітився широкій масі як кандидат на виборах міського голови Тернополя у 2010 році, а сьогодні його будівельна фірма «Креатор-буд» не сходить зі шпальт газет, ефірів радіо та телебачення, пропагуючи власні успіхи і темпи будівництва і заявляючи,
що вона вже вийшла у лідери по обсягах зданого житла.
До речі, точно так само до появи Гуди у когорті будівельників Тернополя кричав про свої успіхи сумновісний Зеновій Щепановський, який через свої афери сьогодні сидить у СІЗО і оголошений банкрутом і через якого сотні людей залишилися без житла і без грошей.
Та попри усі «похвали», Гуда «вляпався» не в один будівельний скандал.
Перші заворушення навколо «Креатор-буду» почалися на вулиці Протасевича, де Гуда будував свій житловий комплекс «Арго». Тоді жителі навколишніх будинків довго заперечували проти нового «сусідства», але після запевнень Гуди, що за це їм побудують сучасний дитячий майданчик, заспокоїлися.
Вдалося підприємливому будівельнику тишком-нишком захапати і землю на Богдана Лепкого, позбавивши тим самим тернополян та їх діток пташиного ринку. Тому шалений спротив жителів вулиці Сагайдачного, у невеличкому дворі яких у самому центрі міста Гуда замахнувся впхати елітний будинок, викликав у нього великий подив. Не очікував власник «Креатор-буду» і того, що обурені його зухвалістю тернополяни подадуть до суду,
бо на його «велике прохання» і міська рада, і прокуратура захищали його як могли.
Та не встигли остаточно розгорітися баталії на Сагайдачного, як виявилося, що паралельно наш герой затіяв ще одну аферу – з незавершеним будівництвом на вулиці Карпенка, 18а, що на масиві «Дружба». Колись давно тоді ще комунальний ЖЕК №1 будував на цьому місці господарський двір для власних потреб. Однак на рівні 65% готовності роботи вщухли. Минув час, ЖЕК приватизували і перетворили на Приватне підприємство «Дружба-Сервіс-Житло-1». А незавершене будівництво Тернопільська міська рада у 2008 році забрала назад у комунальну власність.
Та попри все це Ігор Гуда продовжує позиціонувати себе, як кращий будівельник, закриваючи очі на власні афери та «схеми».
«Старий-добрий» Лило
Не менш цікавий будівельний персонаж Тернополя - Василь Лило. Ще за часів, коли в Тернополі керував Роман Заставний, підприємства під керівництвом пана Василя проводили реконструкції багатьох обєктів за бюджетні кошти. Варто нагадати тільки найбільші з них - це і ремонтні роботи самої будівлі міської ради,
і реконструкція Тернопільського замку та Театрального майдану, облаштування полігону побутових відходів в селі Миролюбівка, на що «вбухали» сотні тисяч гривень і про який зара чомусь забули.
До слова, при укладанні бруківки на майдані, пригадується, Василь Лило давав гарантію на неї на десятиліття, хоча вже за кілька міцсяців та плитка почала тріскатися і в деяких місцях її періодично замінюють.
За протекцією того ж таки Заставного добре йшли справи у «Тернопільбуд» і з виділенням для неї ділянок під комерційне будівництво та з введенням в експлуатацію житлових багатоповерхівок.
З приходом до влади в Тернополі Сергія Надала бізнесу Василя Лило вже не було так комфортно, оскілька нова влада, так виглядає, «благоволить» іншому будівельнику – Ігорю Гуді і його «Креаторбуду». Та Василь Лило зумів знайти підхід до чинної влади і далі диктує свої умови на ринку нерухомості.
Третій – зайвий
Фактично ці дві особи зайняли основну нішу у будівельному житті Тернополя. Монополія, яку вони створили на квартирному ринку не те, що не пробивна, а й подекуди – небезпечна.
Будь-яка нова фірма,
що не один рік займається будівництвом житла по всій Україні стикнеться в Тернополі з тим, що на її плечі «кинуть» ряд порушень, перевірок та вигаданих покупців, що нібито незадоволені наданими їм послугами. Все це об’єднають в один флакон і подадуть за правду тернополянам.
Така ситуація на ринку нерухомості в Тернополі зараз спостерігається з компанією«Набережний Квартал», по якій розпочали відкриту інформаційну війну. Попри те, що компанія будує якісне, а головне доступне для городян житло (приміром по вул. Будного «Квартал» уже здав будинок на обслуговування), місцеві «ділки» намагаються «задавити» їх та усунути від ринку. Причина очевидна – це конкуренція та ціни, які у популярної в Україні компанії «Набережний Квартал» на порядок нижчі від тих, які диктують місцеві монополісти.
Що-що, а обманювати тернополян наші місцеві будівельники вміють, а головне – можуть, адже раніше самі були політиками, а зараз залишаються під крилом місцевої влади.
Це нагадує Бермуцький трикутник – з одного боку звичні будівельники – з іншого міська рада, а посередині покупці,
які змушені коритись тим цінам на житло, які їм пропонують. Четвертої позиції – не дано, а якщо ж вона з’являється, то її обов’язково знищать, адже поява «чужих» може обвалити роками сформовану піраміду, в якій прибуток в рази перевищує якість житла та врешті його собівартість.
Це як купувати одяг в дорогому брендовому магазині, де у вартість сукні входить ще й оренда приміщення, освітлення, опалення, і врешті-решт – реклама. З квартирами в Тернополі та ж історія, тільки разом з квадратними метрами ми мимовільно купуємо ще й «домовленості» будівельника стосовно ділянки, на якій знаходиться наша квартира та брендове ім’я.
Не все те золото, що блищить. Вочевидь, місцева будівельна «мафія» прикладає усіх зусиль, аби «убезпечити» нас від доступного житла. Поки існуватиме ця негласна монополія, тернополяни будуть задумуватись про виїзд за кордон, аби через пару років, рачкуючи на поляка чи то італійця, нашкребти на житло імені «будівельних мафіозі»…
