У м.Підгайці біля Хреста жертвам «Кривавої неділі», що на вул. Шевченка, відбувся мітинг-реквієм, присвячений трагічним подіям 11 травня 1941 року, коли енкаведистами було розстріляно велику групу допризовників 1921 року народження – жителів Підгаєцького району.
У мітингу взяли участь керівники району і міста, органів місцевого самоврядування, священики, учні, представники громад с.Новосілка і с.Мирне Підгаєцького району, жителі міста.
Священики громад УАПЦ КП і УГКЦ отці Петро Федів і Микола Мидляк за невинно убієнними відслужили панахиду та разом з учасниками мітингу помолилися за здоров’я захисників України.
Виступаючи перед учасниками зібрання голова районної державної адміністрації Алла Колодницька сказала, що ті молоді люди, хто загинув 75 років тому, - то цвіт молоді, їх вина в тому, що вони любили Україну, за яку і віддали своє життя. Відданістю Україні загиблих молодих людей під час тодішніх кривавих подій треба гордитися. Їхній приклад гідний наслідування. Приємно, що на сьогоднішньому мітингу є молоде покоління, яке прийшло вшанувати героїв.
Учасники художньої самодіяльності виконали художні номери патріотичного змісту та пов’язаного з подіями «Кривавої неділі».
Мітинг завершився виконанням його учасниками Державного Гімну України.
Історична довідка:
Кривава неділя — термін, яким в історіографії Підгаєцького району називають події 11 травня 1941 року. У цей день в Підгайцях енкаведистами було розстріляно велику групу допризовників 1921 року народження .
11-го травня 1941-го провідник повітового Юнацтва ОУН Павло Кубай з села Новосілки застрелив двох офіцерів Червоної армії при спробі його арешту. Підрозділи військ НКВС та ЧА за це помстилися – розстріляли зібраних на той час допризовників з міста і району на площі «Сокола». Крім НКВД, ніхто не знав числа вбитих і ранених.
Вбитих та поранених взяли на машини і кудись повезли. Інших відправили до тюрем, тяжко били при допитах.
Про страшну подію дізнались спочатку в Новосілці, а пізніше - в Телячому (Мирне). Матері, не чуючи себе від горя, побігли до Підгаєць. Запитували, хто вбитий, аби хоч тіла віддали їм. Але у відповідь почули: «І не питайте, бо вам те саме буде!» Правда, декого з живих вдалося різними шляхами відкупити.
У тому, що сталося, багато нез’ясованого. Воно закрите від нас стіною років й дверима мовчання. Трагічна подія ще чекає на ґрунтовне дослідження та об’єктивну оцінку, належне місце у складній долі нашого краю.
Ті, хто загинув, - то цвіт нашої молоді. Серед них були чудові майстри, співаки, їх вина в тому, що вони любили Україну, за яку і віддали своє життя.
13 травня 1990 року на пам’ять про цю подію встановлено дубовий Хрест жертвам «Кривавої неділі» поблизу місця розстрілу ( автор Микола Кріпкий, майстер Іван Катерняк).
