У народі церкву, що будується у верхньому мікрорайоні міста вже не перший десяток років, називають просто церквою святого Князя Володимира. Насправді це - собор ПЦУ.
У майбутньому він має вміщати одночасно дві з половиною тисячі віруючих.
Висота храмових стін - 50 метрів.
Це буде мистецький витвір, схожого храму немає на Тернопільщині, - розповідає настоятель Василь Сенчишин журналістам сайту chortkiv.city.
У 1993-му році було освячено хрест на місці під будову собору. Будівництво розпочалось наступного року - якраз 25 років назад.
Спочатку справи йшли непогано, бо був надійний потужний меценат - покійний Роман Зозуляк. Потім - гірше: лихі 90-ті.
Тепер теж несолодко - дороговизна на все і вся, дисбаланс цін. Тож основні кошти - пожертви парафіян.
Храм все ж вперто протистоїть викликам часу. Бо всупереч труднощам будується. Височіє над ним стріла баштового крана - отже, будівництво триває.
Оздоблено булатною бляхою всі куполи. Через це собор справді золотоверхий.
Часом зовні здається, що робота застигла. Та це лише зовні. Всередині - ліс риштувань.
Кілька супутніх з храмом приміщень вже опорядкували, як-от для занять з катехизму чи хор-клас.
Кілька років назад придбали прес для виготовлення облицювальної цегли.
- Нужда примусила, - пояснює отець. - Раніше купували таку цеглу в місті Красний Луч на Луганщині, яке тепер під сепаратистами.
Сьогодні собор знову зібрав біля своїх стін багато вірян ПЦУ.
