Раніше Mukachevo.net повідомляло, що попри всі страйки та заборони у горах Закарпаття почали будувати вітряки. Тож науковці, екологи, лісозахисники звернулися до президента щодо захисту Боржавських полонин. Редакція публікує звернення щодо захисту Боржавських полонин, рпубліковане на сторінці EPL без змін.Вже зараз на території полонини Боржава розпочались підготовчі роботи - прокладання ґрунтової дороги для зведення ВЕС - що призвело до знищення значних фрагментів високогірного трав’яного та ґрунтового покривів та спричинила поверхневі ерозійні процеси.В планах проекту облаштування фундаментів діаметром до 18 метрів та 4 метри завглибшки для 34 вітрових установок, під’їздні дороги, підземні лінії електропередачі та підстанція.Подальша реалізація проекту призведе до набагато більш масштабної руйнації та наслідків, таких як деградація та втрата середовищ існування рідкісних видів тварин та рослин. Для зведення ВЕС має застосовуватися важка техніка та екскаватори, які будуть задіяні для побудови котлованів під фундаменти. Через значну кількість днів з несприятливими погодними умовами буде присутній додатковий вплив та ризик посилення ерозійних процесів.
Ділянки, заняті вітровими електронними установками (ВЕУ), заи?мають порівняно невелику площу, проте завезення великогабаритних запчастин, розміщення будівельноі? техніки та тимчасове складування будівельних матеріалів стають причиною залучення до процесу спорудження ВЕС значно більших площ, ніж самі ділянки під ВЕУ. Це призводить до пошкодження донедавна непорушного ландшафту на значно більших обсягах природних територій. Для спорудження ВЕС в горах необхідне будівництво спеціальних доріг для завезення цілісних частин ВЕУ.Під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля проектанти свідомо занизили вплив на природні екосистеми та надали недостовірну інформацію щодо знищення рідкісних видів та біотопів на полонині Боржава.Цінність полонини БоржавиПолонина Боржава — гірськии? масив на Полонинському хребті в Украі?нських Карпатах. Довжина масиву близько 30 км, максимальна висота 1681 м (гора Стіи?). Він є природоохоронною територією міжнародного значення — об’єктом Смарагдової? мережі Європи, затвердженим Постіи?ним комітетом Бернськоі? Конвенціі?. Він є частиною екологічної мережі Украі?
нських Карпат. На цій територіі? науковцями виявлено 94 види птахів, серед них 8 видів, занесених до Червоноі? книги Украі?ни, 9 видів рукокрилих, 21 вид судинних рослин, занесених до Червоноі? книги Украі?ни та 22 види безхребетних тварин. Через Полонину Боржава проходить міжнародний міграційний шлях цілої низки видів птахів, у тому числі рідкісних, які охороняються національним та міжнародним законодавством, зокрема: журавля сірого, лелеки чорного, луня польового, луня очеретяного, скопи, шуліки чорного, підорлика малого, підорлика великого. 25.09.2018 р., в рамках осінньої міграції, по всій Європі спостерігався масовий проліт журавлів сірих, що прямують до місць зимівлі. Цього дня був зафіксований також і масовий проліт журавля сірого через полонину Боржава, загалом там у цей день було виявлено проліт близько 3000 журавлів у понад 30-ти зграях.На схилах Боржави збереглися унікальні старовікові ліси та праліси, що уповільнюють розвиток «спалахуючих» повеней для річок басейну Тиси, зокрема Боржави, Латориці, Репінки та інших, які відомі своєю раптовістю та значним об’ємом затоплення населених пунктів у Закарпатській області.
Схили Боржави відрізняються своєю крутизною від прилеглих гір. Є ризик підсилення цього типу повеней (а відповідно загрози для населених пунктів) у разі вирубування приполонинних лісів.Території покриті старовіковими лісами та пралісами на відрогах полонини Боржава становлять зараз біля 4000 га. Це один серед найбільших територій концентрації цього типу лісів в Україні. Лише третина цих лісів знаходиться зараз у межах ефективної охорони. Це місця, де часто можна побачити сліди бурого ведмедя, рисі, вовка та лісового кота. Унікальність цих теренів важко переоцінити.Навколо Боржавського хребта та безпосередньо на ньому розташовані 8 територіи? природно-заповідного фонду Украі?ни. Кожен із зазначених об’єктів природно-заповідного фонду створении? з метою охорони природних комплексів, а також рідкісних видів флори та фауни.Також, тут розташована проектована територія природно-заповідного фонду Украі?ни, щодо якоі? прии?няті рішення про резервування і?і? під заповідання: це – проектовании? національнии? природнии? парк «Ждимир» площею 21 600 га (рішення Закарпатськоі?
обласноі? ради No 695 від 26 грудня 2003 р., яким затверджена Програма перспективного розвитку заповідноі? справи та екологічноі? мережі у Закарпатськіи? області на 2006—2020 рр.). До Закарпатської облдержадміністрації подано обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Зелениця».Ризики для полонини Боржави Зведення ВЕС на території полонини Боржава матиме суттєвий негативний вплив на екосистеми Боржавського хребта та на всі компоненти природи (геологічну будову, ґрунти, води, рослинність, тваринний світ, рельєф місцевості, а також рідкісні види флори і фауни та оселища, що охороняються на території Смарагдової мережі), що є підставами визначити таку діяльність недопустимою.Впливи на довкілля можуть з'явитися під час будь-якоі? з фаз зведення ВЕС від будівництва (механічне пошкодження рослинного покриву, ґрунтів, геологічноі? будови, випадкове або аваріи?не забруднення вод і ґрунтів паливно-мастильними матеріалами або трансформаторними мастилами під час будівництва) до експлуатаціі? (шум, миготіння лопатеи?, електромагнітне випромінювання,
вібрація, візуальнии? вплив через зміну краєвиду, ризики виникнення пожеж, відривання криги з лопатеи?), етапів відновлення або виведення з експлуатаціі?. Наслідком можуть бути тимчасові або постіи?ні впливи, різні за радіусом діі?, а також кумулятивнии? ефект від сукупності різноманітних впливів. Припинення роботи та демонтаж вітроелектростанціі? після закінчення терміну і?і? експлуатаціі? призведе до порушень, аналогічних до тих, що відбуваються під час будівництва ВЕС. Особливо вагомим такі впливи стають в межах об’єктів природно-заповідного фонду та міжнародних природоохоронних територіи?.Окрім знищення середовищ існування існують загрози зіткнення птахів та кажанів з різними частинами вітрових турбін або з іншими структурними елементами ВЕС, і?х травмування та загибель. Турбування тварин та і?хні переселення на інші територіі?, втрата місць існування через візуальні, шумові та вібраціи?ні впливи, а також посилення людськоі? діяльності під час будівельних робіт та технічного обслуговування, відкриття доступу до місцевості через будівництво доріг. Бар'єрнии?
ефект – порушення зв’язку між місцями годівлі та відпочинку, змусить птахів або кажанів змінювати напрямок руху, зокрема під час міграціи?, так і під час перельотів на місцевості.Українські Карпати - це флішові гори, які піддаються сильній водній ерозії. Земляні роботи під ВЕС спричинять масові ерозійні процеси, які створюватимуть високий ризик формування зсувів та селів під час сильних опадів та злив. Полонина Боржава - це місце водозборів основних приток р. Тиса - річок Латориця та Боржава, а також заповідної річки Оса. Порушення рослинного покриву на великих площах полонини сприятиме різкому формуванню повеней і паводків у долинах цих річок в період дощів, а також зневодненню водозборів та обміління цих водотоків під час засухи.Для прикладу надаємо фото першої бетонної основи під ВЕУ Нижньоворітської ВЕС, щоб краще проілюстувати що буде відбуватися на полонині Боржава. Зона впливу для підготовки однієї бетонної основи - близько 2 га.Також проектантами не врахована інформація щодо наявності на полонині Боржава особливо цінних ґрунтів провінції Карпати,
перелік яких затверджено Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 245 від 06.10.2003Зелена енергетика Використання енергіі? вітру загалом є екологічно дружньою технологією, “зеленою енергією”, однак, нехтуючи екологічними нормами та базовими законами функціонування природних комплексів, відбираючи ділянки для будівництва ВЕС лише за показниками вітру та простотою оформлення землевідведення, зведення ВЕС може призвести до негативних наслідків и? бути загрозою для природи.Невдало обравши місце розташування ВЕС, прекрасну ідею «зеленоі?» енергетики можна повністю перекреслити руи?нівним впливом ВЕС на дику природу. Адже порушення зазнають всі компоненти природи: геологічна будова, ґрунти, водне середовище, рослиннии? та твариннии? світ, рельєф територіі?, клімат. Що тягне за собою порушення законів Украі?ни та міжнародних природоохоронних угод.Зведення вітрових електростанціи? має здіи?снюватися поза межами природоохоронних територіи?, охоронюваних оселищ та поза межами міграціи?них шляхів кажанів та птахів и? ключових середовищ і?хнього існування.
И?мовірність накладання факторів впливу, і?хніи? постіи?нии?, тимчасовии? та кумулятивнии? характер мають обов’язково бути частиною оцінки впливу на довкілля та стратегічноі? екологічноі? оцінки. Перед зведенням вітрових електростанціи? мають бути проведені ретельні дослідження впливів на природні комплекси та всі і?хні компоненти. Якщо в регіоні вже наявні функціонуючі ВЕС або інші господарські комплекси, має бути оцінении? і?хніи? сукупнии? вплив на природні комплекси та міграціи?ні шляхи, и?мовірність виникнення бар’єрного ефекту.Потенціи?ні наслідки будівництва ВЕС мають розглядатися в кожному конкретному випадку окремо та незалежно. Оскільки типи та ступінь впливів залежать від цілоі? низки факторів, унікальних для кожноі? територіі?, в жодному випадку не можна результати одного дослідження екстраполювати на інші територіі?. Дослідження має проводитися щоразу нове для кожного нового проекту зведення ВЕС.Оцінка впливу на довкілля - ключовии? інструмент, якии? дає можливість ухвалювати обґрунтовані рішення. Має проводитися професіи?ними та компетентними науковцями.
Під час ОВД для ВЕС важливо проводити базові польові дослідження тривалістю мінімум один рік, аналізувати сценаріі? розвитку подіи?, моделювати ризики та и?мовірності несприятливих природних явищ, вивчати інноваціи?ні заходи з пом'якшення впливів, а також кумулятивні ефекти ВЕС з усіма планованими або існуючими об’єктами, які можуть негативно впливати на довкілля.Висновки Створення вітрової електростанції та її інфраструктури на полонині Боржава є діяльністю, несумісною зі збереженням природи, цілями існування міжнародної природоохоронної території Смарагдової мережі, режимом існуючих об’єктів природно-заповідного фонду та знищить місця існування рідкісних, зникаючих та ендемічних видів тварин і рослин, а також території, яка віками використовувались для розвитку тваринництва та збору недеревної продукції (чорниці). Це допомагало виживанню біля десятка значних місцевих громад у найбуремніші роки нашої історії та збереженню етнокультурного спадку.Зведення ВЕС на полонині Боржава є неприпустимим та має бути зупинено.У зв'язку із вищенаведеним, просимо:- Розглянути іншу територіальну та проектну альтернативу на територіях,
які розташовані поза межами міжнародних та національних природоохоронних територій, та поза межами гірських хребтів Українських Карпат, які є надбанням українського народу та територіями виключної природної цінності й не мають бути зруйновані з метою отримання прибутків від зеленої енергетики. Нагадуємо що головна ідея зеленої енергетики в своїй основі - збереження природи, а не її руйнування.- Ініціювати обговорення територіальних альтернатив для ВЕС за участі турецьких інвесторів.- Припинити підготовчі будівельні роботи по спорудженню ВЕС на полонині Боржава.- Підтримати створення об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення на полонині Боржава і довкола неї, що буде відповідати євроінтеграційним зобов'язанням України.Звернення до Президента України, міністра захисту довкілля та природних ресурсів України та до Кабінету Міністрів України підписали:Олена Кравченко, директор, Міжнародна благодійна організація «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ),Катерина Полянська, еколог, Міжнародна благодійна організація «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ),
Оксана Станкевич-Волосянчук, експерт-еколог, ГО “Екосфера”,Єгор Гриник, біолог, ГО “Українська природоохоронна група”,Богдан Проць, к.б.н., с.н.с., керівник правління ГО «Дунайсько-Карпатська Програма».Олексій Бурковський, голова Донецької регіональної організації Всеукраїнської екологічної лігиАндрій Кийко, експерт ГО "Дунайсько - Карпатська програма'Олександр Філь, голова ГО "ЕКОАЛЬЯНС"Сергій Гладкевич, журналіст, природознавецьСергій Прокоп, екскурсоводМикола Скиданюк, голова ГО «Молодіжна громадська екологічна організація Наш дім -Манява»Вишневська Наталія, ГО "Зберегти Пікуй"Марчук Алла, вчитель, екскурсоводРагуліна Маринак.б.н., науковий співробітник Державного природознавчого музею НАН України, екологЛюдмила Раковці, ГО «Іршавські Промені»Новак Юлія, екскурсоводОлександр Степаненко, ЕГО "Зелений Світ"Мар’яна Теслович, екологЄва Колесник, екскурсоводТіна Мосякіна, культуролог, НаУКМААлла БочароваОмельчук Оксана, к.б.н., учений секретар Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького, екологЯрослав Козак, засновник клубу екологічного туризмуАліса Смирна,
екскурсовод, гірський провідникОксана Чіпіжина, екологічна активісткаГанна Гопко, голова ГО «Мережа захисту національних інтересів АНТС»Юлія Бабій, географ, волонтерНаталія Дзюбенко, к.б.н., завідувачка відділу ДПМ НАН УкраїниЮрій Яновський, екскурсоводОльга Іменинник, екоактивістка, письменниця, викладачГалина Проців, голова ГО «Екологічний клуб «Край»Руслана Гладинець, піший гірський туристХристина Коптель, піший гірський туристКорбутяк Василь, к.т.н., доцент, Національний університет водного господарства та природокористуванняЮрій Радівілов, екскурсоводРуслан Бабіля, ГО «Чисто. Де»Ісарик Оксана, фахівчиня з екоосвіти Галицького НПП Немчик Дмитро, еколог, лісознавецьЯрослав Петращук, екологАртур Райчинець, ГО "Національна лісова система"Ірина Качій, гірський піший туристІван Щербей, "Жденієво проти промзони", інструктор з туризму, екскурсоводГО ВМР «Національний Альянс»Алла Деак, гірський піший туристОлег Цюпка, гірський піший туристОксана Охріменко, Олександр Охріменко, гірські піші туристиТетяна Церковник, гірський пвший туристІнна Павук, гірський піший туристОлена Струк, журналісткаОксана Ісевич, провідник у горах, засновник, ГО «Пригоди Мандрівника»Оксана Варга, екскурсоводОлена Мудра, журналістка-розслідувачВіктор Трачук, екскурсоводОксана Чехова, клуб піших туристівАнна Куземко, д.б.н., пров.наук.співр. Інституту ботаніки ім.М.Г.Холодного НАН УкраїниДенис Цуцаєв, екоактивіст, військовослужбовець ЗСУЮлія Іващук, ГО «Чисто. Де».Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.Дізнайся першим!
