Мистецтво має особливу властивість: воно дозволяє людині залишатися поруч навіть тоді, коли її вже немає серед живих. У картинах продовжують жити думки, почуття, спостереження та любов до навколишнього світу. Саме такою можливістю знову зустрітися з творчістю талановитого земляка скористалися хустяни та гості міста, завітавши на персональну виставку Олександра Кивежді. 30 жовтня у Хустській міській картинній галереї відкрилася експозиція, присвячена 100-річчю від дня народження художника. Саме цього дня, у 1926 році, він з#8217;явився на світ. До свого столітнього ювілею митець не дожив, однак залишив по собі чималу творчу спадщину, яка й сьогодні здатна захоплювати, дивувати та викликати щирі емоції. Організувала виставку невістка художника Марія Кивежді. Вона подбала, щоб полотна майстра знову побачили люди, а пам#8217;ять про нього та його творчість не загубилася з роками. «До ювілею, на жаль, він не дожив. Помер у 2012 році. Та для нього малювання стало справою, яка з часом посіла особливе місце в житті, хоча професійний шлях спочатку був зовсім не пов#8217;
язаний із мистецтвом. Талант до творчості успадкував від матері. Малював і його син, мій чоловік Василь», – розповіла «Карпатському об’єктиву» Марія Кивежді. Від поштової служби до власного світу живопису За фахом Олександр Миколайович був зв#8217;язківцем. Більшу частину свого трудового життя він присвятив поштовій службі. Щоденна робота, професійні обов#8217;язки та звичний ритм життя не завадили йому розвивати природний хист до малювання. Навпаки, любов до творчості з роками лише міцнішала. Цікаво, що активно займатися живописом художник почав досить пізно – майже у 50-річному віці. Для багатьох це могло б стати приводом відмовитися від серйозних творчих амбіцій, проте Олександр Кивежді обрав інший шлях. Він не мав академічної художньої освіти, навчався самостійно, шукав власні прийоми та поступово формував індивідуальний почерк. Його приклад переконує, що талант не завжди заявляє про себе в юності. Іноді людині потрібні десятиліття, щоб відкрити в собі справжнє покликання. Важливо лише не втратити бажання творити, спостерігати, експериментувати та вчитися.
Директор Хустської міської картинної галереї Орест Цюпко під час відкриття наголосив, що Олександр Кивежді був людиною, для якої мистецтво залишалося важливою частиною життя. «Олександр Миколайович усе життя пропрацював на пошті. Але в його серці завжди горіла любов до творчості. Хоча хист митця у нього у зрілому віці. Його роботи були відзначені різними нагородами, він справді залишив по собі вагомий доробок», – зазначив митець. І це не просто слова пошани. За роки творчої діяльності художник створив чимало полотен, брав участь у мистецьких заходах, пленерах, здобував визнання, творчість закарпатського майстра помітили й оцінили далеко за межами рідного краю. Природа, кольори та особливе відчуття світу Експозиція продемонструвала, наскільки різноплановим був художник. Його полотна привертають увагу не лише сюжетами, але й особливим ставленням до кольору, композиції та деталей. У них відчувається уважне спостереження за навколишнім світом, уміння помічати красу у звичайних речах і передавати її засобами живопису. Природа у творах Олександра Кивежді постає не просто тлом для зображених подій.
Вона ніби стає окремим персонажем, живе власним життям, змінюється разом із настроєм картини. Глядачеві хочеться затриматися біля полотен, роздивитися кожну деталь, відчути атмосферу зображеного місця. «Хочеться відчути себе її часткою. У художника була неймовірна авторська палітра, де кожен мазок на своєму місці. Його творчість справді варта уваги шанувальників», – поділився враженнями гість виставки, заступник Хустського міського голови Михайло Рівіс. Саме власне бачення кольору та навколишнього світу вирізняє роботи майстра. Навіть не маючи спеціальної художньої освіти, він зумів виробити індивідуальну манеру, у якій відчуваються щирість, емоційність та природне розуміння живопису. Про особисті враження від спілкування з митцем та спільної творчої праці розповіли й художники, які знали Олександра Кивежді за життя. Зокрема, Йосип Блецка згадав спільні пленери, під час яких мав нагоду ближче познайомитися з колегою. За його словами, пам#8217;ять про Олександра Миколайовича залишилася теплою не лише завдяки його картинам, а й людським якостям. Сергій Галай звернув увагу на те,
що Олександр Кивежді опановував мистецтво самостійно, керуючись передусім власним відчуттям прекрасного. Спадщина, яка продовжує жити На відкриття персональної виставки завітало чимало людей. Серед них були хустяни, мешканці Виноградова, шанувальники живопису, знайомі та колеги художника. Для одних ця подія стала можливістю побачити полотна майстра вперше, для інших – нагодою пригадати людину, з якою колись перетиналися на життєвих і творчих дорогах. Такі виставки мають особливе значення для культурного життя нашого крраю. Вони не лише знайомлять відвідувачів із мистецькою спадщиною Закарпаття, але й повертають із забуття імена людей, які своєю працею та талантом формували його культурну історію. Персональна виставка Олександра Кивежді у Хустській міській картинній галереї діятиме протягом місяця. Тож усі охочі мають можливість завітати, побачити роботи художника та відкрити для себе творчість людини, яка не побоялася піти за покликом серця. Марина АЛДОН