А дослідивши райони, де у землі було найбільше селену, вчені констатували той факт, що люди там майже не хворіють на рак. Подальші дослідження на мишах довели: додаткове введення селену знижувало захворюваність на різноманітні види злоякісних пухлин майже у 7 разів!
Дослідження повторювали ще багато разів, і вони підтвердили: селен - одна з небагатьох речовин з доведеним профілактичним ефектом щодо раку. Разом з вітамінами Е та С селен захищає від згубної дії вільних радикалів. Ця тріада потрібна для вироблення антиокисних ферментів. Тож селен не просто протираковий агент, а й активний антиоксидант, що перешкоджає старінню кожної клітини та організму в цілому.
Селен знижує ризик щодо артриту, ураження судин, інсультів та інфарктів, запобігає виникненню катаракти та погіршенню зору, зокрема й вікового. Він виводить важкі метали - ртуть та свинець. Людям, які живуть у несприятливих екологічних умовах, слід обоє язкоео потурбуватися, щоб організму вистачало селену.
Тривалий час норм для вживання селену взагалі не було. Потім була прийнята денна норма - 50-70 мкг.
Це досить незначна доза, тож її повністю можна отримати зі звичайної їжі. Та враховуючи чудові профілактичні якості селену, фахівці рекомендують приймати 100-200 мкг на день, а для максимального захисту - 400 мкг. Проте пам'ятайте: у дозі понад 1000 мкг, тобто 1 мг, селен токсичний, якщо його приймати тривалий час.
Зазвичай селен рекомендують приймати разом з вітаміном Е - це збільшує ефективність обох. І навпаки: дефіцит вітаміну Е не дає можливості організму використовувати селен, навіть якщо його приймають у високих дозах. Це ж стосується й вітаміну С. Позаяк він не накопичується в організмі, споживати його слід щодня. Тож якщо хочете отримувати всі переваги селену, не забувайте про свіжі салати з нерафінованою олією та лимонним соком, про горіхи та несмажене соняшникове насіння.
Чудове джерело селену - морепро-дукти, зокрема морська риба. Загалом цей мінерал в основному міститься у білкових продуктах, особливо у печінці, нирках, а також у червоному м'ясі.
Злаки, насіння, горіхи теж можуть бути джерелом селену, але у тому разі, коли грунт, на якому вони росли, багатий на цей мінерал. Однак перевірити це у домашніх умовах неможливо. Отже не забувайте про скумбрію, тунця та кальмарів.
