Пропри специфічність географії у Закарпатті потужно розвивається сільське господарство, садівництво, виноградарство, плодоовочівництво. Щороку зростає кількість фермерських господарств та сільгосппідприємств, які займаються вирощуванням, переробкою та експортом овочів, фруктів, продуктів, виготовлених на їх основі. Як і в будь-якій іншій сфері, тут дуже важливо правильно налагодити роботу. Експертів у цій справі готують на біологічному факультеті УжНУ.
Вони затребувані не тільки в регіоні, а й за його межами. Про це журналістові Нового Закарпаття розповіла Олена Савіна завідувач кафедри плодоовочівництва і виноградарства біофаку УжНУ
«Ми готуємо студентів не тільки із Закарпаття, а з усієї України. 60% наших студентів – вихідці із інших регіонів. Це Сумська, Херсонська, Кіровоградська, Хмельницька, навіть Київська області. Приємно, що про нас знають, бо навіть із Білої Церкви під Києвом, де є аграрний університет, студентка до нас приїхала. А студент, який приїхав до нас із Кіровограда, розповів, що йому порадили вступати на біологічний в УжНУ, бо там готують по технологіях, наближених до ЄСівських»,
- розповіла Олена Савіна.
Так, цьогоріч на першому курсі 6 студентів – не із Закарпаття, на 2-му – четверо, на 3-му – п’ятеро.
Спеціалісти сьогодні настільки затребувані, що переважна більшість студентів, починаючи із 4 курсу, активно працюють. А після закінчення університету, як зауважила пані Олена, без роботи залишаються тільки ліниві.
«На 4-му курсі вже половина студентів задіяні в роботі. У березні вони йдуть на виробничу практику, яка триває три місяці, - це цілий весняний цикл робіт. А далі бояться, що якщо вони підуть на навчання, місце буде втрачене. Ми таке вибачаємо. Вони мають вільне відвідування і продовжують працювати.
Цьогоріч було 12 випускників, з них семеро на випускний не прийшли, бо були задіяні у роботі. Отримали диплом і бігом на роботу», - ділиться Олена Савіна.
Сама завкафедри робить усе для творення іміджу та реклами своїх студентів.
«Я 30 років працювала у науці, із них останні 6 - у Верховній Раді, і дуже багато хто в Україні мене знає. Звертаються, консультуються, і звісно, що я пропоную послуги наших студентів.
Закарпатська сільськогосподарська дослідна станція запросила у нас 4 спеціалістів. Тут потребують виноградарів, плодоовочівників. Один банкір із Києва орендує у Закарпатті 16 різних ділянок, а, отже, йому потрібно 16 керуючих на місцях. Він же керувати роботою не буде, він у Києві. І він також чекає спеціалістів» - хвалиться досягненнями пані Олена.
Вона зауважує, що завжди пояснює студентам: «Ми не готуємо вас, не вчимо, як порпатися у землі, як важко працювати, а ми готуємо, як легко керувати процесом, чи навіть створити власну справу. Не бійтеся, що ви ідете до землі, ви будете працювати із людьми і головою». Для досягнення цього агрономи вивчають ряд необхідних предметів: агробізнес, консалтинг, правове управління.
Починаючи з третього курсу, студенти біологічного факультету мають можливість їздити на стажування до країн-сусідів, але для цього слід добре знати іноземні мови – англійську і хоча б одну мову тих-таки країн-сусідок.
«Я з третього курсу всім студентам нагадую: готуйте закордонні паспорти, бо у нас завжди може бути стажування, практика, обмін досвідом, конференції – і про цей підхід вже всі знають», - зауважує Олена Савіна.
Ентузіазму у викладачів багато, однак, часто тільки його одного не вистачає. На науковців та наукову роботу не сильно звертають увагу. Не підтримують агрономів ні обласна, ні місцева влада, ні нові народні депутати. Хоча факультет часто проводить і семінари, конференції,
тренінги.
У цьому контексті стипендія, яку вже третій рік поспіль виплачує народний депутат VII скликання Іван Бушко для студентів, що навчаються на контракті, це той фактор, який дозволяє залучити якщо не прямі фінансові вливання, то принаймні самих студентів.
«Ми даємо все, що можемо. Але водночас завжди обмежуємося у фінансах. Тому фінансування стипендії Бушка – це для нас ниточка, за яку ми ще можемо триматися і просити йти вчитися до нас тих студентів, які не можуть плати за навчання. Хоч це і невеликі гроші, але це важливо. Цього року ми запросили 5 студентів, але коли почули що всім не зможуть платити, то тільки два контрактники залишилися, а троє пішли на інші факультети», - зауважує Олена Савіна.
Жінка пояснює, чому не йдуть на контракт на біофаці, а йдуть на інші спеціальності: всім, особливо батькам, здається, що агрономії можна самому навчитися; що це легкі та елементарні речі, то як за це ще й платити.
Тим не менш, популярність спеціальності зростає, кількість фермерських господарств в області більшає, а отже попит на спеціалістів обов’язково буде.
