Як зазначає начальник Тячівського райвідділу УДСНС Михайло Горбан, з
початку року вогнеборці ліквідували 22 пожежі на полях, більшість з яких
зафіксовано між населеними пунктами Буштино та Тячів, а також Тячів та
Бедевля. Переконаний, пожеж такого типу на території району було вдвічі
більше. Та для їх ліквідації громадяни не викликали вогнеборців, –
повідомляє Михайло Михайлович. .
Він також зауважує, що причиною
виникнення пожежі на полях є в основному діяльність людини. Адже навесні
громадяни, готуючись до посадки урожаю, прибирають власні присадибні
ділянки, спалюючи залишки сухої рослинності. Такі дії часто стають
причиною масштабної пожежі, коли за декілька хвилин вогонь може
перекинутися на господарські споруди, знищити будинки, лінії
електропередач.
Шкідлива така пожежа й самим земельним наділам, адже
при спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш
родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується біологічна
активність грунту. Разом зі стернею вогонь знищує безцінну біосферу
ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки,
а на
їх місці з’являються патогенні мікроорганізми та бур`яни. Шкоди завдає й
дим, який через свою токсичність може провокувати у людини захворювання
дихальних шляхів.
Згідно з чинним законодавством, спалювати суху
рослинність заборонено. За це передбачено штрафи та адміністративна
відповідальність. Так, ст. 77-1 «Самовільне випалювання рослинності, або
її залишків» Кодексу України про адміністративні правопорушення
передбачено, що спалювання рослинності або її залишків та опалого листя
тягне за собою накладення штрафу на громадян від 20 до 40
неоподатковуваних мінімумів, на посадових осіб – від 70 до 100
неоподатковуваних мінімумів. Ст. 16, 22 Закону України «Про охорону
атмосферного повітря» забороняється спалювання листя. У п. 3.3 й 6.4.2.
Правил утримання зелених насаджень міст й інших населених пунктів
України, категорично забороняється спалювання листя на території зелених
насаджень. Така ж заборона встановлена й Державними санітарними
правилами охорони атмосферного повітря населених пунктів. Подібну норму
містить ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного
середовища» і ст. 27 Закону України «Про рослинний світ», вказуючи, що
спалювання сухої природної рослинності або її залишків без дозволу
органів державного контролю в області охорони навколишнього природного
середовища забороняється.
Однак люди, незважаючи на заборони, щороку
із завидною постійністю спалюють на полях стерню та суху траву,
мотивуючи це тим, що іншого виходу у них нема. У той же час, вихід з
ситуації є: суху траву та листя можна компостувати або вивозити на
смітники. Це допоможе зберегти природне багатство нашого краю та дасть
можливість не забруднювати навколишнє середовище.
Зі ЗМІ.
З
потеплінням мешканці району почали активно поратися біля будинків та на
городах, спалюючи суху траву, листя та різний непотріб. Досить часто не
лише у сільській місцевості, але і у райцентрі через задимлення навіть
дихати важко. Інколи, звісно, вогонь виходить з-під контролю. Тим паче,
що суха торішня трава загорається легко, і у вітряні дні вогонь
розноситься миттєво, завдаючи шкоди і господарствам, і насадженням.
Зупинити ж стихію буває непросто навіть рятувальникам.
Як зазначає
начальник Тячівського райвідділу УДСНС Михайло Горбан, з початку року
вогнеборці ліквідували 22 пожежі на полях, більшість з яких зафіксовано
між населеними пунктами Буштино та Тячів, а також Тячів та Бедевля.
Переконаний, пожеж такого типу на території району було вдвічі більше.
Та для їх ліквідації громадяни не викликали вогнеборців, – повідомляє
Михайло Михайлович. .
Він також зауважує, що причиною виникнення
пожежі на полях є в основному діяльність людини. Адже навесні громадяни,
готуючись до посадки урожаю, прибирають власні присадибні ділянки,
спалюючи залишки сухої рослинності. Такі дії часто стають причиною
масштабної пожежі, коли за декілька хвилин вогонь може перекинутися на
господарські споруди, знищити будинки, лінії електропередач.
Шкідлива
така пожежа й самим земельним наділам, адже при спалюванні стерні,
соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш родючого поверхневого
шару, внаслідок чого знижується біологічна активність грунту. Разом зі
стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво
підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місці з’являються
патогенні мікроорганізми та бур`яни. Шкоди завдає й дим, який через свою
токсичність може провокувати у людини захворювання дихальних шляхів.
Згідно
з чинним законодавством, спалювати суху рослинність заборонено. За це
передбачено штрафи та адміністративна відповідальність. Так, ст. 77-1
«Самовільне випалювання рослинності, або її залишків» Кодексу України
про адміністративні правопорушення передбачено, що спалювання
рослинності або її залишків та опалого листя тягне за собою накладення
штрафу на громадян від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів, на
посадових осіб – від 70 до 100 неоподатковуваних мінімумів. Ст. 16, 22
Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняється
спалювання листя. У п. 3.3 й 6.4.2. Правил утримання зелених насаджень
міст й інших населених пунктів України, категорично забороняється
спалювання листя на території зелених насаджень. Така ж заборона
встановлена й Державними санітарними правилами охорони атмосферного
повітря населених пунктів. Подібну норму містить ст. 12 Закону України
«Про охорону навколишнього природного середовища» і ст. 27 Закону
України «Про рослинний світ», вказуючи, що спалювання сухої природної
рослинності або її залишків без дозволу органів державного контролю в
області охорони навколишнього природного середовища забороняється.
Однак
люди, незважаючи на заборони, щороку із завидною постійністю спалюють
на полях стерню та суху траву, мотивуючи це тим, що іншого виходу у них
нема. У той же час, вихід з ситуації є: суху траву та листя можна
компостувати або вивозити на смітники. Це допоможе зберегти природне
багатство нашого краю та дасть можливість не забруднювати навколишнє
середовище.
Зі ЗМІ.
