За останні десятиріччя українці відчули безліч змін, пов’язаних з переходом від радянської моделі управління країною та її командною економікою до демократичного суспільства з ринковою системою. Для населення також була відкрита «сталева завіса», і Європа активно приймала потоки наших громадян, деякі з яких назавжди покинули свою землю. У таких складних умовах стирання національних цінностей у спільному казані загальноєвропейських почався рух за збереження своїх традицій, без яких існування незалежної України стало б неможливим. У нових реаліях сприйняття європейської системи освіти почали змінюватися інститути та університети, відділи, факультети, кафедри і самі освітяни. Одночасно відкрилося безліч перспектив, які змусили мислити по-новому в умовах зростання конкуренції в боротьбі за кадри і абітурієнтів.
Одним із новоутворень на нещодавно створеному через об’єднання двох підрозділів факультеті історії та міжнародних відносин стала кафедра археології, етнології та культурології. Вона зібрала представників різних напрямів історичних досліджень і в процесі координування їх діяльності постало питання:
«Що робити?». Відповідь не забарилася. Кожен має займатися своєю професійною справою: археологи – археологією, етнологи – етнологією та етнографією, культурологи – культурологією, релігієзнавці – історією релігії і так далі.
Одним із потужних науково-освітніх напрямків діяльності кафедри безперечно став археологічний. Щороку десятки студентів проходять через археологічні експедиції, збагачуючи рідну історію новими знайденими в землі фактами регіональної минувшини. Для збереження місцевих національних традицій науковці ставили археологічним пам’яткам сотні важливих запитань і щоразу внаслідок кропіткої праці діставали від них вичерпні відповіді. Щоб побачити спільне й відмінне в житті українського люду обабіч Карпат у хронологічному зрізі, для студентів організовувалися десятки екскурсійних поїздок областю і за її межами. Така діяльність відображалася в щасливих обличчях й інтелектуальному розвитку студентської молоді, а наукові доробки осідали на сторінках сотень ґрунтовних публікацій.
Продуктивна робота ужгородського археологічного колективу була помічена керівництвом всеукраїнського об’єднання «КРАЇНА»,
зокрема його головою – О.М. Соповим. За поданням ВОГО «Сумління», директора Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки, генерала-осавула українського козацтва, члена спілки краєзнавців України Ігоря Пасюка в Луцьку медаллю «За збереження національних традицій» був нагороджений доцент кафедри археології, етнології та культурології, кандидат історичних наук Ігор Прохненко
До церемонії вручення медалі, яка відбувалася у Волинському регіональному музеї українського війська та військової техніки, крім директора, долучилися зберігач фондів першої категорії Василь Карпюк директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк і більше десятка студентів-істориків факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського університету. Представлення до нагороди відбулося в теплій дружній атмосфері. В ході завершальних промов дійства було відзначено, що досягнута раніше домовленість про співпрацю між музеями Волині й УжНУ почала діяти, зокрема відкривши для співробітників можливості наукового збагачення, а для студентів – широкі перспективи пізнавальних екскурсій!
Медіацентр УжНУ
