Закарпатье

"Питання сміття на Закарпатті не просувається далі розмов", — екологиня

На Закарпатті є 62 сміттєзвалища, майже в половині з них нема місця для відходів, а інші заповнені на 85%. Що робити зі сміттям на Закарпатті та як можна компостувати біосміття вдома розповіла в ефірі Українського радіо експертка-екологиня громадської організації "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук.

Суспільне публікує серію матеріалів щодо проблеми сміття в регіоні.

Потреба в сміттєпереробному заводі"Питання сміття на Закарпатті не просувається далі розмов. Насамперед йдеться про охоплення селективним збором сміття всіх населених пунктів області. Далі має бути погоджена відповідна логістика, куди з населеного пункту відправляти зібрані відходи. Сьогодні централізованим збором сміття охоплено лише 80% населених пунктів. Все це вивозиться на сміттєзвалище. За 10 років не побудували жодного сміттєпереробного заводу", — розповіла Оксана Станкевич-Волосянчук.

За її словами, згідно з законодавством, за будівництво подібних заводів відповідає місцеве самоврядування. "Проте багато громад не хочуть, щоб такий завод будували на їхній території. Якби були докладені відповідні зусилля,

зокрема ОДА, то сьогодні ми б вже мали перший завод механіко-біологічної обробки, який би міг переробляти до 30 тон сміття в рік".

Екологиня розповіла про сміттєпереробний завод у селі Яноші Берегівського району, першу лінію якого запустили у 2015 році, але пізніше завод припинив роботу через відсутність фінансування. "Там підготували майданчик, зробили дренаж, асфальтову дорогу, поставили сортувальну лінію. Потрібно було ще поставити компостні карти, щоб переробляти органічне сміття. Там мали ще будувати карти для захоронення відходів, які не піддаються переробці", — повідомила Оксана Станкевич-Волосянчук.

Наразі сміттєпереробний завод планують побудувати у селі Поляна на Свалявщині. "За нормального фінансування потрібно 3-4 роки. Такі заводи дають досить багато робочих місць, до того ж вони є фінансово вигідні", — розповіла екологиня.

"Потрібно створити програми з рекультивації сміттєзвалищ""Немає відповідної роботи з населенням, про це мають розповідати в школах. Багато громад проти будівництва сміттєпереробних заводів на їхній території. Їм здається, що біля їхньої хати хочуть насипати купу сміття.

Бояться неприємного запаху, якихось шкідливих викидів. Єдині викиди, які можливі від такого заводу — це фільтрат органічного сміття. Тому його потрібно збирати окремо", — розповіла експертка.

За словами екологині, на Закарпатті наразі є сотні сміттєзвалищ, які не працюють. "Невідомо, які сміттєзвалища області придатні для збору біогазу. Це мають визначити експерти", — повідомила Оксана Станкевич-Волосянчук.

"Потрібно створити програми з рекультивації інших сміттєзвалищ. Сміттєзвалища — це не втрачені території, це території, на яких можна потім облаштовувати парки. Така практика є у Львові. Сміттєзвалище закривають ґрунтом. Повинна бути оцінка, чи є там фільтрат, куди він відводиться. Далі садяться рослини, рослини з часом переробляють все. Зелена зона є безпечною для людей. Немає викиду шкідливих речовин. Для цього потрібно 5-7 років", — сказала Оксана Станкевич-Волосянчук.

За її словами, компостувати біосміття можна і вдома, і в квартирі, і в ОСББ. "Садовий компостер можна зробити самому з дерева або купити. Це ящик, куди викидають відходи. Правильний компостер немає запаху. Воно не дає викидів метану. Компост замінює мінеральні добрива. Компостування має ще кліматичний ефект", — повідомила екологиня.

Читайте еще