Богдан Ходанич, Сергiй Тягiй та Iван Гутай стали на захист Вiтчизни у першi днi збройної агресiї росiї проти України. Повернулися додому на щитi – загинули 11 травня 2023 року пiд час виконання вiйськового обов’язку. Про скорботний для громади день розповіли в Ужгородській міській раді. Вiддати шану захисникам на площу Народну прийшли багато ужгородцiв, вiйськових-побратимiв загиблих, рiднi, друзi, колеги, представники влади/.Богдан Антонович Ходанич народився 30 березня 1970 року в Ужгородi. У 1992-му закiнчив математичний факультет УжДУ за спецiальнiстю «Прикладна математика». Продовжив навчатися i вже в 1999 роцi здобув спецiальнiсть «Економiка та управлiння бiзнесом» в МАУП. Iз 1992-го почав трудову дiяльнiсть в «Укрексiмбанку», де згодом обiйняв посаду начальника вiддiлу й пропрацював у цiй установi майже 31 рiк. У 2019-му Богдан Ходанич взяв участь у зборах резервiстiв ТРО Закарпатської областi. А 24 лютого 2022 року пiшов добровольцем, щоб захистити український народ вiд росiйських загарбникiв, служив у 68-му батальйонi другої роти другого взводу першого вiддiлення сил ТРО.
Був стрiльцем 1-го стрiлецького вiддiлення. Богдан Антонович за життя любив подорожувати, походи в гори. Усi мiсцевi хребти та полонини були знайомi йому. Своє вiйськове життя воїн називав «екскурсiєю» Україною. У захисника залишилася мама, дружина, з якою прожив 28 рокiв, а також донька. Сергiй Васильович Тягiй народився 15 сiчня 1979 року у Феодосiї (Крим) у родинi вiйськових. Майже з двох рокiв жив у селищi Пiдгородня Первомайського району Миколаївської областi. Вiдмiнно навчався у мiсцевiй школi, яку закiнчив у 1996 роцi, мав чимало друзiв.Згодом отримав вiйськову освiту в Одеському iнститутi сухопутних вiйськ, до 2005 року гiдно служив у лавах Збройних Сил України. Iз 2000 року жив i працював в Ужгородi. Не цурався жодної роботи, любив технiчнi новинки та вчився застосовувати їх у повсякденному життi. У 2006 роцi одружився. Був коханим чоловiком, люблячим батьком сина та донечки. Вiдповiдальний, цiлеспрямований, вiрний сiм’ї i товариськiй дружбi, оптимiст, ставився до людей iз повагою, був завжди готовий допомогти. Сергiя поважали друзi, знайомi й спiвробiтники.
25 лютого 2022 року вступив до лав ТРО 101 бригади 68 батальйону – спочатку як командир взводу, оскiльки вже мав звання старшого лейтенанта, а згодом став командиром (капiтаном) 2-ї стрiлецької роти. Захищав Україну на рiзних напрямках. У Героя залишилась дружина, двоє дiтей, батьки. Iван Iванович Гутай народився 25 грудня 1990 року в Ужгородi. Навчався у мiсцевiй школi №15, пiсля закiнчення 9-го класу вступив у професiйно-технiчне училище № 20, отримав фах продавця-консультанта. Проходив строкову вiйськову службу в українськiй армiї.У 2015 роцi пiшов добровольцем захищати Україну у зону проведення АТО, брав участь у зборах резервiстiв, завжди вiдточував вiйськову майстернiсть. Завжди веселий та позитивний, людяний, хоробрий i чесний, мотивував якiсно виконувати роботу, постiйно навчаючись, ставлячи чеснiсть та справедливiсть за основнi цiнностi у вiдносинах серед побратимiв, – кажуть про загиблого друзi. В Iвана Гутая залишилися батьки та наречена. Велелюдна скорботна хода пройшла центральними вулицями мiста до Пагорба Слави – там Героїв поховали з усiма вiйськовими почестями. Щирі співчуття рідним та вічная пам’ять Героям!
