Видео

Угорщина викликала посла росії після масованої атаки дронів на Закарпаття

13 май•KURAZH

Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан запросила російського посла на зустріч у Будапешті через масштабну атаку безпілотників, здійснену по території Закарпаття. Про це стало відомо після першого засідання нового уряду Угорщини, де питання безпеки угорської меншини в Україні отримало пріоритетну увагу.

Рішуча позиція нового уряду УгорщиниПрем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр підкреслив, що кабінет рішуче засуджує дії росії щодо удару по Закарпаттю. Особливе занепокоєння викликане тим, що в регіоні проживає численна угорська громада. Як повідомив Мадяр, під час зустрічі Аніта Орбан висловить російському послу засудження цих нападів і вимагатиме пояснень щодо намірів припинити війну, яку веде росія під керівництвом Володимира Путіна.

Міністерство закордонних справ Угорщини перебуває на постійному зв'язку з консульством у Ужгороді, а уряд країни вже запропонував підтримку та допомогу.

Угорські видання наголошують, що така реакція є різкою зміною порівняно з політикою попереднього уряду Віктора Орбана, який не викликав російського посла після попередніх атак рф на українські території.

Масштабна атака: наслідки та реакція УкраїниПрезидент України Володимир Зеленський підкреслив важливість позиції Будапешта щодо засудження російського удару, акцентуючи на необхідності спільної протидії агресії.

«Важливий меседж засудження російської атаки проти України від прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра. Москва знову продемонструвала, що є спільною загрозою не лише для України, а й для сусідніх країн і Європи загалом. Атака триває. Здійснено запуск перших ракет. Наша спільна позиція важлива для припинення цієї жорстокої війни. Дякую за небайдужість і сильну позицію»За словами голови Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослава Білецького, 13 травня в результаті масованої атаки росії на Закарпатті було зафіксовано ураження об’єктів критичної інфраструктури в кількох районах. Цей обстріл став найбільшим за весь час повномасштабного вторгнення. На щастя, за оперативною інформацією, жертв серед населення на Закарпатті не було.

Водночас Повітряні сили ЗСУ повідомили, що 13 травня російські військові атакували Україну 753 ударними безпілотниками,

а з урахуванням нічних атак – усього було випущено 892 дрони. Основний напрямок удару припав на західні області країни. Сили оборони України у відповідь залучили авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та мобільні групи. Станом на вечір 13 травня було знищено або подавлено 710 ворожих безпілотників різних типів майже у всіх регіонах.

За інформацією Повітряних сил, зафіксовано 27 точних уражень дронами, а на 26 об'єктах впали уламки безпілотників.

Президент Зеленський зазначив, що внаслідок ударів по різних населених пунктах загинули шестеро людей.

Розвідка України заявила, що росія розпочала комбінований затяжний повітряний наступ по критичних інфраструктурних об’єктах, і найближчим часом очікується збільшення кількості ракетних атак. Зокрема, йдеться про використання крилатих ракет повітряного та морського базування, а також балістичних ракет.

Інформація про жертви, постраждалих та руйнування надійшла з Одеської, Хмельницької, Рівненської, Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Волинської, Черкаської та Сумської областей.

Російські війська регулярно застосовують різні види озброєння, зокрема ударні дрони, ракети та авіабомби, для атак на міста й цивільну інфраструктуру по всій Україні.

Українська влада і міжнародні організації наголошують на цілеспрямованому характері цих ударів, кваліфікуючи їх як воєнні злочини російської федерації.

Обстріли систем життєзабезпечення, медичних закладів, енергетичних та водних об'єктів, спрямовані на позбавлення людей базових умов для життя, мають ознаки геноцидних дій. Експерти, правозахисники та дослідники підкреслюють, що росія чинить усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду.

Конвенція ООН про запобігання геноциду та покарання за нього, прийнята у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці (нині їх 149) запобігати актам геноциду та карати за них. Документ визначає геноцид як дії з наміром повністю чи частково знищити певну національну, етнічну, расову чи релігійну групу.

Керівництво росії публічно заперечує здійснення цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та жертв серед населення України, хоча факти численних руйнувань лікарень, шкіл, дитячих садків, енергетичних і водних об'єктів задокументовані та визнаються міжнародною спільнотою.

Заклад, Садок, Орбан, школа, Громада

Читайте еще