30 липня у польському місті Гдиня невідомий чоловік двічі вдарив 40-річну українку по голові дерев’яною палицею. Потерпілу госпіталізували, повідомляє Wirtualna Polska.
Що відомо про обставини нападу на українку в ГдиніСталося це близько 15:30 за місцевим часом. Жінку вдарили ззаду. Тож вона не бачила обличчя нападника. Водночас свідки у соціальних мережах пишуть, що підозрюваний - літній чоловік від 70 до 80 років. Він втік з місця події.
Жінку доставили до міської лікарні. Їй надали медичну допомогу та виписали. За повідомленнями, життю українки загрози немає.
Наразі поліція аналізує записи з камер спостереження та інші матеріали, щоб встановити особу нападника. Влада заявила, що поки що не може підтвердити, чи був напад мотивований національною ненавистю.
Українсько-польські відносини: якими є суспільні настроїНапад у Гдині, що входить до складу агломерації Тримісто, стався незабаром після того, як міська рада сусіднього Сопота ухвалила резолюцію, де закликала польський уряд боротися зі зростаючими антиукраїнськими настроями.
Цей інцидент відбувся на тлі зростання ворожості щодо громадян України,
які проживають у Польщі. Протягом останніх тижнів було зафіксовано кілька злочинів на ґрунті ненависті.
Така тенденція збігається з нещодавнім дипломатичним конфліктом між Києвом і Варшавою щодо історичних подій.
Двосторонні відносини загострилися в червні після того, як Україна присвоїла військовому підрозділу почесне звання «Герої УПА».
Аби налагодити відносини після цього конфлікту, президент ВолодимирЗеленський зустрівся з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском у Любліні 29 липня. Під час переговорів лідери обговорили двостороннє співробітництво в галузі оборони та питання безпеки українців, які шукають притулку в Польщі.
Зеленський ще раз наголосив, що «захист наших міст і громад від жорстоких російських ударів» залишається головним пріоритетом, а співпраця в галузі безпеки приносить користь обом країнам.
Нещодавнє опитування показало, що 52% польських респондентів виступають проти підтримки прагнення України до членства в ЄС. 65% відкидають ідею розгортання польських військ для контролю за можливим післявоєнним перемир’ям.
Щодо військової допомоги, безпосередньо пов’язаної з історичними суперечками щодо УПА, думки розділилися: 44% висловилися за припинення підтримки, тоді як 41% вважають, що допомога має продовжуватися.