У cуботу, 13 січня, на острові Тайвань відбудуться президентські вибори, до яких прикута увага всього світу. На тлі загрози китайського вторгнення на Тайвань вкрай важливо, хто стане новим лідером країни: представник налаштованої на «діалог» з Китаєм партії Гоміндан чи демократичних сил, які підтримують незалежність острова.
NV нагадує найважливіше, що важливо знати про вибори в Тайвані.
Кого обирають на Тайвані і хто може стати президентом13 січня Тайвань проводить одночасно президентські і парламентські вибори.
Чинна президентка країни Цай Інвень, яка представляє нині правлячу Демократичну прогресивну партію, пропрацювала на цій посаді максимальні два терміни (з 2016 року), а тому не мала права балотуватися знову. Натомість на роль лідера країни є три основних претенденти:
- Лай Цінде віце-президент Тайваню і представник Демократичної прогресивної партії, яка підтримує незалежність острова від Китаю і вважає саме його свободу запорукою безпеки;
- Хоу Юї, мер міста Нью-Тайбей і висуванець від опозиційної чинній владі Тайваню партії Гоміндан, яка орієнтована на Пекін і наполягає на відновленні контактів, співпраці та діалогу з КНР, а також наполягає на «тактиці стримування без провокацій»;
- Ке Веньчже, колишній мер міста Тайбей і висуванець від «третьої сили» — Тайванської народної партії, яка позиціонує себе як альтернативу традиційному багаторічному протистояню двох інших партій.
після перших загальних виборів на Тайвані, які відбулися в 1996 році, традиційною частиною політичного життя острова стала постійна зміна влади між Гомінданом і Демократичною прогресивною партію. Жодній з партій ще не вдавалося втриматися при владі більше ніж два терміни поспіль. Тож якщо на зміну чинній президентці Цай Інвень знову прийде представник демократів, віце-президент Лай Цінде, це буде безпрецедентний випадок в новітній історії острова.
Саме Лай Цінде, висуванець правлячої «партії незалежності Тайваню» протягом року вважався фаворитом перегонів. Однак наприкінці 2023 року, з наближенням виборів, розрив між ним та конкурентами помітно скоротився, а градус політичної напруги зріс, пише Politico.
У Тайвані заборонено публікувати рейтинги політиків менше ніж за 10 днів до виборів, однак за останніми відомими данимиЛай Цінде мав близько 36% підтримки, Хоу Юї - 31%, Ке Веньчже — близько 24%.
Усі кандидати, наполягають, що вони прагнутимуть зберегти «статус-кво» Тайваню, хоча кожен з них має власну інтерпретацію цього «підвішеного» статусу — без офіційного проголошення незалежності Тайваню,
але й без возз'єднання з Китаєм, нагадує Reuters.
Другий тур законодавством Тайваню не передбачений перемогу здобуде той кандидат, який набере найбільше голосів.
Інавгурація переможця президентських виборів запланована на 20 травня 2024 року.
На парламентських виборах які відбудуться одночасно з президентськими, ймовірна ситуація, коли жодна партія може не отримати переважної більшості, відзначає The Economist. Тож після восьми років правління Демократичної прогресивної партії ймовірний сценарій, що парламент та виконавчу владу Тайваню контролюватимуть різні політсили. Це буде загрожувати блокуванням рішень щодо важливих спірних питаннях, таких як витрати на оборону чи торгівля з Китаєм.
Чому ці вибори такі важливі і як намагається вплинути Китай Надзвичайної гостроти виборам на Тайвані додає прагнення Китаю повернути собі контроль над островом. Лідер Китаю Сі Цзіньпін нагадав про ці наміри КНР у нещодавньому новорічному зверненні, заявивши, що «возз'єднання» Китаю з Тайванем«неминуче» оскільки «у цьому полягає головний національний інтерес [Китаю], і цього бажає народ».
У США побоюються, що такі наміри Пекіна зрештою призведуть до військового вторгнення Китаю на Тайвань — ризику, який президент США Джо Байден намагався обговорити з Сі Цзіньпінем під час їхньої зустрічі в Сан-Франциско в листопаді 2023 року. Останнім часом КНР помітно нарощує озброєння і військову присутність навколо острова:китайські літаків перетинають умовну межу посередині Тайванської протоки а військові кораблі здійснюють показове «патрулювання» в цьому районі. Водночас США неодноразово обіцяли допомогти Тайваню в разі китайського вторгнення.
Politico пише, що Китай бажає повалити владу нині правлячої Демократичної прогресивної партії Тайваню і вже намагався вплинути на вибори шляхом дезінформаційної кампанії, зокрема у соцмережах. Так, КНР ймовірно сприяла поширенню брехливих тверджень про те, що США нібито доручили Тайваню розробку досліджень біологічної зброї, а інша кампанія в соціальних мережах звинувачувала правлячу партію Тайваню у нібито прихованому стеженні за її опонентами.
Reuters констатує, що у випадку перемоги Лай Цінде, кандидата від Демократичної прогресивної партії Тайваню,
Пекін буде «розчарований», що може стати «зловісним» чинником у геополітичній напруженості відносин між КНР і Тайванем, «які задають тон американсько-китайським стосункам». Пекін вважає Лай Цінде «небезпечним сепаратистом».
Окрім соцмереж, Китай використовував чимало інших важелів у спробі вплинути на вибори на Тайвані та підтримати прокитайські сили острова. За даними японської газети Nikkei, на початку грудня 2023 року директор Управління Китаю у справах Тайваню Сон Тао, близький соратник Сі Цзіньпіна, викликав близько 300 керівників великих тайваньських компаній, які працюють у КНР і закликав їх вирушити додому на Тайвань, щоб забезпечити «пропекінський» результат на виборах у січні.
Крім того, світові ЗМІ зауважують, що агресивні наміри Китаю щодо Тайваню підбадьорює руйнація системи міжнародних відносин на тлі війни РФ проти України та невизначений результатом майбутніх президентських виборів у США.
Привид нової великої війни: що означатиме вторгнення Китаю на ТайваньНезадовго до виборів на Тайвані агентство Bloombergпідрахувало, що у разі війни між Китаєм і Тайванем збитки для світової економіки можуть перевершити її втрати від таких подій,
як глобальна фінансова криза, пандемія COVID-19 чи навіть війна Росії проти України. За оцінкою Bloomberg, ці втрати можуть досягти 10 трлн доларів або 10% світового ВВП.
«Для світової економіки відкрита війна за Тайвань стала б катастрофою, яка, можливо, перевищила б навіть шок від вторгнення Росії в Україну, зокрема через критичну роль острова в постачанні мікрочіпів», — нагадує Politico.
Bloomberg підтверджує таку оцінку, нагадуючи, що саме Тайвань є найбільшим світовим виробником чіпів, які використовуються в найрізноманітніших галузях, від автопромисловості до гаджетів. Агентство припускає, що у випадку прямої повномасштабної війни Китаю проти Тайваню економіка острова буде вщент зруйнована, тоді як ВВП Китаю може знизитися на 16,7%, ВВП США — на 6,7%, а світовий ВВП — на 10,2%. Найбільших збитків зазнають Південна Корея, Японія та інші країни Східної Азії.
Якщо ж Китай обмежиться торговою блокадою острова, збитки будуть дещо меншими: ВВП Тайваню скоротиться на 12,2% за рік блокади, ВВП Китаю — на 8,9%, ВВП США — на 3,3%, а світовий ВВП — на 5%.
Чому Тайвань — напіввизнана острівна держава
КНР не контролює Тайвань із 1949 року. Тоді партія Гоміндан, що правила в Китаї, зазнала поразки в боротьбі з китайськими комуністами, а під керівництвом колишньої Китайської Республіки залишилися лише Тайвань і кілька невеликих островів. До 1971 року місце країни в ООН було передано Китайській Народній Республіці.
На сьогодні Тайвань є частково визнаною державою: офіційні дипломатичні відносини він підтримує з 13 країнами-членами ООН, проте має фактичні зв’язки з більшістю країн світу через свої представництва. Тайвань керований демократичним урядом і вважається одним із чотирьох «азійських тигрів» — найуспішніших економік регіону.
Проте всі ці десятиліття офіційний Пекін категорично заперечує спроби будь-яких держав встановлювати відносини з Тайванем чи відвідувати острів. У 2005 році в Китаї було прийнято закон про застосування воєнної сили проти Тайваню, якщо його влада вирішить проголосити свою незалежність де-юре.
США досі зберігали політику «половинчастого» нейтралітету щодо острова визнавали легітимність КНР як єдиної держави, але лише «враховували» позицію Пекіна щодо Тайваню, продовжуючи розвивати власні зв’язки з островом.
У серпні 2022 року візит тодішньої спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі на Тайвань призвів до різкого загострення відносин Китая зі США: зокрема було розірвано військові контакти між країнами, які Сі та Байден домовилися відновити лише під час особистої зустрічі восени 2023 року.
