Влітку 2023 року в Білорусь (РБ) доставили російські ядерні боєголовки і провели спеціальне тренування-тестування, яке виявило, що білоруські військові були зовсім не готові до експлуатації подібного озброєння. Чи встигли їх навчити за кілька місяців, невідомо, але у січні 2024 року РБ оголосила про нову військову доктрину, де прописаний «погляд на застосування тактичної ядерної зброї, розміщеної на нашій території». У Міноборони країни-партнерки Росії наголошують, що йдеться не про механізми застосування ядерки, а про те, що напад на союзників Білорусі буде розцінюватись як напад на неї саму.
Тим часом для військовослужбовців аеродрому Ліда (Гродненська область, близько до кордонів з Польщею та Литвою) в стислий термін замовили зміну раціону, склад якого може опосередковано свідчити про роботу з ядерними боєприпасами. Білоруський хімік, автор популярного каналу про радіаційну та хімічну безпеку Сергій Бесараб у розмові з Euroradio зазначає, що морською капустою рятувати солдатів від плутонію не вийде.
Лідський аеродром: які боєприпаси зберігаютьсяВчений у всіх своїх міркуваннях виходить із того,
що тактична ядерна зброя у Білорусі вже є. І на Лідському аеродромі, ймовірно, зберігаються авіаційні боєприпаси (найімовірніше це ракети Х58У) для модифікованого літака СУ-24М.
Сергій Бесараб. Фото: Сергій Бесараб / Facebook «Як саме влаштовані ці боєприпаси, сказати складно: інформація засекречена. Але з великою ймовірністю можна стверджувати, що в них будуть плутонієві заряди. Усі боєприпаси зберігаються у розібраному стані, їх збирають лише до бойової тривоги. І люди, які працюють з плутонієвими болванками, наражаються на певну небезпеку, якщо об’єкти будуть пошкоджені», — пояснює Бесараб.
Він наполягає на недоцільності аналогій із катастрофою на ЧАЕС, коли той самий плутоній потрапив у повітря у вигляді аерозолю. Якщо зброя просто зберігається на якомусь складі, небезпека попадання дрібнодисперсних ізотопів у легені або ШКТ мінімальна.
Знімок Аеродрому Ліда з супутника. Фото: William Alberque / Х
пояснює вчений.
Сам збройовий плутоній складається з кількох ізотопів — в основному з плутонію-239, ще трохи плутонію-240, кількох відсотків плутонію-241 і деякої кількості інших ізотопів.
«Самі собою плутоній-239 і плутоній-240 випромінюють альфа-частинки. Потрапивши на слизові оболонки, вони мають руйнівний ефект, але затримуються навіть шаром повітря чи аркушем паперу. Тому якщо сам плутоній не руйнується, боятися нічого», — розповідає Сергій Бесараб.
Але є нюанс: плутоній-240 у процесі розпаду утворює нейтрони спонтанного поділу. І ось вже ці нейтрони проникають глибоко в тканини і завдають сильної шкоди організму. Тут відіграє роль так званий ваговий множник, однаковий для альфа-частинок і нейтронів, але приблизно у 20 разів менший для гамма-променів і бета-частинок.
«Думаю, військові мають спеціальні захисні відбивачі нейтронів, захисні екрани для тих, хто працює з цією радіацією. Хвилюватися можна і через плутоній-241. У нього досить короткий період напіврозпаду — 14 років, — і він швидко перетворюється на ізотоп америція», — каже вчений.
Інфографіка: Катерина Круглик / Заборона
Загалом оновлений раціон схожий на раціон підводників, зауважує вчений. Але жодних спеціальних чи профілактичних радіозахисних властивостей у цих продуктів немає. «Замість какао я порадив би ввести в раціон чай каркаде або анчан. Можна вживати фіолетову цвітну капусту, журавлину, чорницю, свіжі фрукти — тобто продукти, що містять природні антоціани. І таким чином можна спробувати зменшити оксидативний стрес від опромінення», — резюмує Сергій Бесараб.
