Латвія, Литва та Естонія спільно домовилися запровадити національні санкції проти тих, хто придушував законні протести в Грузії. Про це повідомив голова литовської дипломатії Ґабріелюс Ландсберґіс.
"У наших країнах не вітаються противники демократії та порушники прав людини", – написав він у вечір неділі.
Того ж дня новообрана голова європейської дипломатії Кая Каллас пообіцяла "прямі наслідки" з боку ЄС для грузинської влади.
1 грудня, у Грузії продовжилися мітинги проти проросійської влади партії "Грузинська мрія", котра оголосила про згортання євроінтеграції.
Традиційно акція проходила і біля будівлі грузинського парламенту: силовики застосовували водомети та сльозогінний газ, натомість протестувальники застосовували піротехніку.
Місцевий ресурс NEWSGEORGIA пише: станом на 7:00 за місцевим часом (на 2 години вперед, порівняно з Києвом) поліція та спецпризначенці зачистили проспект Руставелі, де знаходиться будівля парламенту, а натомість протестувальники, що залишилися, зібралися біля метро, де і початися жорсткі затримання з побиттям мітингарів.
Інша частина учасників акції видвинулася до проспекту Чавчавадзе, де розгін продовжився – протестувальників переслідували не тільки на вулиці, але й у дворах, провулках та під'їздах, а "під гарячу руку" силовиків потрапляли й ті, хто просто йшов на роботу, зауважило медіа.
За даними правозахисників, впродовж ранкових годин затримано понад 50 людей.
- 28 листопада Європарламент закликав провести у Грузії нові парламентські вибори.
- Того самого дня Кобахідзе заявив, що Грузія відмовляється від переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року. Після цієї заяви у Тбілісі почалися мітинги, які тривають донині.
- 30 листопада проєвропейська президентка Грузії Зурабішвілі заявила, що нелегітимний парламент не може обрати нового президента, а отже, її каденція триватиме до обрання нового президента новим парламентом.
