Путін погодився допомогти президенту США Дональду Трампу в ядерних переговорах з Іраном.
Про це пише Bloomberg з посиланням на джерела, які обізнані у цьому питанні.
Трамп передав зацікавленість Путіну під час телефонної розмови в лютому, а високопосадовці з його адміністрації обговорили це питання з російською делегацією переговорах у Саудівській Аравії 18 лютого.
Міністр закордонних справ РОсії Сергій Лавров пізніше поділився деталями зустрічі із американськими посадовцями США зі своїм іранським колегою Аббасом Арагчі, коли вони зустрілися в Тегерані, про це розповів сам Арагчі.
Ні Росія, ні Іран публічно не підтвердили або не спростували інформацію про посередництво Москви в ядерних перемовинах Вашингтону та Тегерану.
Речник Кремля Дмитро Пєсков, відповідаючи на запитання Bloomberg, заявив, що «Росія вважає, що Сполучені Штати та Іран повинні розвʼязувати всі проблеми шляхом переговорів» і що РФ «готова зробити для цього все, що в її силах».
Речник міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї під час пресконференції на питання, чи запропонувала Росія виступити посередником між Іраном та США,
сказав, що це «природно», що країни пропонують допомогу в необхідних ситуаціях.
«Враховуючи важливість цих питань, цілком можливо, що багато сторін продемонструють добру волю та готовність допомогти у розвʼязання різних проблем», — сказав він.
Позиція Трампа щодо ІрануУ вересні минулого року під час передвиборчої гонки Трамп заявив, що він відкритий до нової ядерної угоди з Іраном Тоді Politico зазначало, що своїми заявами Трамп намагався послабити напруженість у відносинах з іранським урядом — за тиждень до цього республіканцю повідомили, що Іран планував його вбити
Трамп не вдавався в подробиці майбутньої співпраці з Іраном, але зазначив, що переговори потрібні в будь-якому разі — через загрозу, яку створює Іран зі своїм прагненням мати ядерну зброю.
Міністр закордонних справ Ірану Сейєд Аббас Арагчі заявив тоді, що країна відкрита до обговорення ядерних перемовин. Водночас він зазначив, що напруженість на Близькому Сході може ускладнити їх відновлення.
Після перемоги на президентських виборах США, 4 лютого Трамп підписав документ який відновлює «максимальний тиск» на Іран,
щоб знизити іранський експорт нафти до нуля і завадити країні отримати ядерну зброю.
Тоді він назвав документ дуже жорстким, але також сказав, що відкритий до угоди з Іраном, і висловив готовність до переговорів з іранським лідером.
Вже 6 лютого Міністерство фінансів США ввело санкції проти міжнародної мережі, яка спрямовує доходи від продажу нафти Ірану іранській армії в обхід вже існуючих обмежень.
Після цього очільник Ірану Аятолла Алі Хаменеї заявив, що не буде вести переговори з новою президентською адміністрацією США.
За його словами, переговори із США «не є розумними, мудрими або почесними». Водночас він не наказав уряду Ірану, який місяцями посилав сигнали про те, що він зацікавлений у переговорах, не взаємодіяти з Вашингтоном.
Водночас президент Ірану Масуд Пезешкян сказав, що готовий вести переговори зі Сполученими Штатами, поки вони «поважають нашу честь і мудрість і ведуться на рівних умовах».
Ще в листопаді 2024 року думки іранських посадовців про те, чи зможе Іран витримати додатковий економічний тиск, розділилися. За словами одного з представників іранської нафтової галузі,
«ситуація може стати катастрофічною».
Дипломат Ірану запевняв, що країна витримає санкції США, бо поглиблюватиме партнерство з орієнтованою на Азію Шанхайською організацією та іншими альянсами. За його словами, Іран також може посилити свою ядерну програму або погрожувати нафтовим обʼєктам на Близькому Сході.
Читайте також:
- В Ірані кризова ситуація в енергетиці — через це в країні закривають школи та держпідприємства
Аятолла Алі Хаменеї відкинув побоювання, що відмова від переговорів ще більше зашкодить економіці Ірану.
Що передувалоЯдерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив нові санкції проти іранського режиму.
Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася».
Наприкінці грудня 2023 року Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомляло, що Іран наростив темпи виробництва збагаченого до 60% урану (для виробництва ядерної зброї необхідний збагачений до 90% і вище уран).
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців адміністрація стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».
Новий президент Ірану припустив, що вони відкриті до взаємодії із Заходом. Однак високопосадовець Держдепартаменту заявив CNN, що вони більше не вірять у можливість повернутися до ядерної угоди, оскільки за роки, що минули після зриву переговорів, Іран вчинив надто багато ескалаційних дій.
У липні цього року держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Іран, імовірно, може виготовити достатню кількість матеріалу для створення ядерної зброї вже за один-два тижні. Він зазначив, що політика США полягає в тому, аби не допустити наявності в Ірану ядерної зброї, і що адміністрація воліла б зупинити це за допомогою дипломатії.
