Президент СШАДональд Трамп під час візиту до Білого дому глави Південно-Африканської Республіки (ПАР) Сиріла Рамафоси заявив про масові вбивства білих фермерів у Південній Африці.
Наратив про те, що білі групи населення систематично і цілеспрямовано винищуються, не підтверджується фактами та офіційною статистикою. Він роками поширюється правими колами і пов'язаний з расистським конспірологічним міфом про "Великий обмін".
Твердження: "Це місця поховань. Тут тисячі білих хрестів. Це все білі фермери та їхні родини. Усі вони були вбиті". Так Трамп прокоментував відео, яке він показав під час зустрічі з главою ПАР Сирілом Рамафосою в Овальному кабінеті 21 травня.
Перевірка фактів від DW: Неправда
Твердження, яке виголосив Трамп, поширювалися в соціальних мережах ще до державного візиту Рамафоси до США. 12 травня один користувач у соцмережі X стверджував, що кожен хрест означає вбитого білого фермера в Південній Африці. Відеопост набрав майже 55 мільйонів переглядів (станом на 22 травня).
Зворотний пошук зображень засвідчив, що використані Трампом відеокадри з білими хрестами на узбіччі дороги вже поширювалися у соціальних мережах у 2020 і 2023 роках.
І це не були, як тепер стверджував Трамп, місця поховань понад тисячі убитих фермерів.
"Президенте Рамафоса, скільки людей ще мають померти?"Натомість кадри показують протест біля південноафриканського міста Ньюкасл 5 вересня 2020 року, який був викликаний убивством подружжя Глена та Віди Рафферті на їхній фермі в серпні 2020 року.
Південноафриканська газета Newcastle Advertiser, зокрема, повідомляла: "Вантажівки, трактори, вантажівки, фургони, лімузини, скутери, мотоцикли, вертольоти і літаки - транспортні засоби всіх видів були частиною маршу протесту групи Move ONE Million сьогодні (5 вересня). [...] За мостом через річку Горн активісти встановили сотні символічних дерев'яних хрестів уздовж маршруту. На півдорозі до ферми, де були вбиті Глен і Віда Рафферті, уздовж дороги вивісили величезний банер: "Президенте Рамафоса, скільки людей ще мають померти?"
В іншому уривку відео, яке використав Трамп, південноафриканський політик Джуліус Малема скандує стару пісню "Вбий бура, вбий фермера" ("Kill the boer, kill the farmer". бурами називають нідераландських поселенців у Південній Африці.
- Ред.
Ці кадри були зроблені на стадіоні FNB у Йоганнесбурзі, де в серпні 2023 року ліва південноафриканська партія "Борці за економічну свободу" (EFF) святкувала своє десятиріччя. Про подію повідомила південноафриканське ЗМІ SABS News.
Небезпечна мова ворожнечіДжуліус Малема був членом правлячої партії "Африканський національний конгрес" ANC до заснування EEF і був виключений з партії у 2012 році. Пісня є старим бойовим кличем часів апартеїду і неодноразово визнавалася у Південній Африці мовою ворожнечі.
Президент ПАР Рамафоса відмежувався від цих заяв одразу ж після демострації відео і заперечив звинувачення Трампа: "Ми категорично проти цього". Він додав, що "це не є політикою уряду", і що "політика нашого уряду повністю, повністю суперечить тому, що він (Трамп) говорив".
Також південноафриканський фермер Тео де Ягер заявив Deutsche Welle, що в ПАР немає геноциду білих фермерів. Після того, як Трамп нещодавно запропонував білим фермерам притулок у США, він написав відкритого листа президенту США.
"Я написав листа Трампу, оскільки побоююся, що він не до кінця розуміє,
що тут відбувається", - пояснив фермер у розмові з DW.
"Ми б хотіли, щоб він працював над конкретним покращенням нашої ситуації, щоб ми могли вирішувати наші проблеми. Річ не лише у расизмі, адже чорні фермери стикаються зі схожими проблемами".
Розподіл землі у Південній Африці досі залишається вкрай нерівноправним навіть через 30 років після падіння апартеїду. Згідно зі звітом уряду ПАР за 2017 рік, білі володіють близько 72 відсотками сільськогосподарських земель, тоді як чорні південноафриканці мають лише близько чотирьох відсотків індивідуально зареєстрованих фермерських господарств. Білі південноафриканці становлять лише 7,8 відсотка від загальної кількості населення ПАР.
Ця стаття підготовлена у співпраці з командами фактчекінгу суспільно-правових мовників ARD-Faktenfinder, BR24 #Faktenfuchs та DW Faktencheck.
