Зміна клімату у чотири рази збільшує можливість нових воєн у світі. Підвищення рівня моря, посухи, повені та лісові пожежі впливають на військову діяльність, а міграційні процеси та дефіцит ресурсів можуть розпалювати нові конфлікти.
Про це пише Financial Times з посиланням на слова голови ЄС з питань клімату Вопке Хукстри. «Зміна клімату та її наслідки мають кришталево чіткий прямий та непрямий вплив на геополітику, на безпеку та захист», – сказав Хукстра.
Чому зміна клімату може розпалити нові війни у світі
Заява адміністрації Дональда Трампа про те, що вона хоче зменшити увагу НАТО до зміни клімату як критичного стратегічного питання, викликала реакцію «зелених» представників ЄС. «Доступ до ресурсів завжди був частиною конфліктів та воєн. Але враховуючи драматичні наслідки зміни клімату, це у чотири рази збільшує ефект», – сказав Вопке Хукстра.
Попередній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зробив зміну клімату ключовим напрямом своєї політики. Проте зараз такі зусилля суперечать поглядом Дональда Трампа, який не вважає зміну клімату ані техногенною,
ані нагальною проблемою.
Як ЄС хоче одночасно вирішувати кліматичні та оборонні питання
Деякі європейські посадовці тиснуть на Хукстру, щоб переконати держави-члени ЄС підтримати високі кліматичні цілі союзу, зокрема стати першим континентом з нульовим рівнем викидів до 2050-го.
Економічні та військові витрати зараз в пріоритеті над кліматичними, оскільки ЄС побоюється можливої агресії рф у східній частині союзу. Водночас, за словами Хукстри, питання економіки, оборони на зміни клімату мають йти пліч-о-пліч, враховуючи вплив глобального потепління на військову діяльність.
Зокрема, кільком країнам-членам ЄС довелося залучати армію, щоб тушити лісові пожежі.
Окрім цього, американські військові інженери підрахували, що понад 60% військово-морської бази «Норфолк», найбільшої у світі військово-морської бази у штаті Вірджинія, затонути після сильних штормів до другої половини 21 століття.
НАТО заявило у 2023-му, що через більшу кількість днів екстремальної спеки в Іраку, натовські гелікоптери у рамках їхньої місії не могли взлетіли через гарячіше, менш щільне повітря та спричиняючи пилові бурі,
які різко знижують видимість.«Військовий сектор повинний стати більш екологічними, але це ніколи не повинно відбуватися на шкоду бойовим можливостям», – сказав Хукстра.
Чим глобальне потепління загрожує Європі
Європа – континент, що теплішає найшвидше у світі. За оцінками Європейського агентства з охорони навколишнього середовища, температура в Європі до 2050 року росте щонайменше на 3°C порівняно з доіндустріальним рівнем.
2024 рік став найтеплішим роком за всю історію спостережень на континенті: від повеней постраждали 413 тис. людей, з яких 335 загинуло, свідчать дані Всесвітньої метеорологічної організації.
Нагадаємо, із середини 1980-х кожне наступне десятиліття в Україні – тепліше за попереднє.
Зростання температури – це не просто «стане тепліше». Природні системи тісно пов’язані між собою, і навіть, на перший погляд, незначне потепління запускає ланцюгові реакції, які змінюють звичне життя. Серед іншого, зростає інтенсивність і частота хвиль тепла.
Хвиля тепла – це період, протягом якого добова максимальна температура перевищує максимальну температурну норму протягом більш ніж п’яти днів поспіль на 5 °С. У доіндустріальні часи таке явище траплялося в середньому 1 раз на 1000 днів. У 21-му столітті це число зросло до 4-5 разів на рік. Наприклад, середньостатистична 30-річна жінка в Україні при потеплінні на 1,5 °C переживатиме хвилі спеки у 10 разів частіше, ніж сьогодні.
