Кількість гібридних атак Росіїна європейські країни різко зросла після повномасштабного вторгнення в Україну. За період з 2014 по 2024 рік зафіксовано понад 200 таких інцидентів, включаючи саботаж, дезінформацію, кібератаки та глушіння GPS. Понад 86% цих атак сталися після 2022 року, а лише у 2024 році їх кількість збільшилася в шість разів порівняно з попереднім роком.
Про це пише Служба зовнішньої розвідки України.
Що і хто під прицілом Кремля?Основними мішенями для цих атак є енергетика, транспорт та зв’язок. З початку 2025 року Росія вже намагалася вплинути на підводні кабелі, об’єкти водопостачання та навіть на повітряні перевезення в країнах Євросоюзу.
Реклама
«Активність російських агентів має системний характер: у середньому 20 країн щорічно зазнавали нападів у 2022–2024 роках. Найчастіше атак зазнають держави, що активно підтримують Україну — зокрема Польща, країни Балтії, Фінляндія, Німеччина, Велика Британія та Норвегія», — пишуть у Службі зовнішньої розвідки України.
Головна мета цих операцій — спровокувати внутрішні проблеми в країнах ЄС, щоб послабити європейську солідарність та зменшити підтримку України.
Нагадаємо, важкі літо й осінь 2025 в Україніпрогнозують деякі військові експерти. До масованих обстрілів закликають готуватися мешканців обласних центрів — під ударами можуть опинитися Київ, Дніпро, Львів та інші міста. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв, що Росія продовжить атаки по Україні, які будуть завдаватися зі «зростаючою силою».
Читайте також
-
Дата публікації 11:00, 26.06.25 Категорія Ексклюзив ТСН Кількість переглядів 6658 Загроза для Сум та можливий наступ на Київ: що чекає на Україну влітку й восени 2025 Автор публікації
Олександр Марущак
-
Дата публікації 11:59, 02.07.25 Категорія Війна Кількість переглядів 6034 Росія закупить 200 тисяч мотоциклів для своїх військових: ISW пояснив, для чого вони їм Автор публікації
Катерина Сердюк
-
Дата публікації 09:25, 09.07.25 Категорія Війна Кількість переглядів 3970 Масовані обстріли України влітку: як часто Росія зможе їх повторювати Автор публікації
Кирило Шостак
