Заяви російських чиновників про підписання меморандуму щодо будівництво газогону "Сила Сибіру – 2" дуже далекі від реалій, адже у РФ нема грошей на прокладання нової гілки завдовжки 7 тис. кілометрів. Тож сподіватися, що поставки нових обсягів "блакитного" палива в Китай змінять економіку світу чи поліпшать економічну ситуацію в Росії – поки марно.
Про це в ефірі YouTube-каналу Telegraf UA розповів член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин Він пояснив, про що мовчить меморандум.
За його словами, в меморандумі нема жодної згадки про фактичну ціну газу, а глава РАО "Газпром" Олексій Міллер заявив, що всі комерційні речі будуть вирішувати потім. Тож будівництво починають, не маючи жодної уяви, скільки в підсумку Росія отримає.
Він нагадав, що в найкращі часи Європа купувала у Росії до 200 млрд кубометрів газу на рік, на сьогодні через "Турецький потік" проходить 35 млрд. Але Туреччина не входить до ЄС. Тож сам Європейський Союз не купує нічого. І після зупинки на початку 2024-го року української ГТС російський природний газ геть відсутній на європейському ринку.
Ще є скраплений газ, але він конкурує з американським.
За його словами, "Сила Сибіру – 1" транзитує 30 млрд кубометрів газу на рік і є намір збільшити до 38-40, але технологічно ця труба на сьогодні завантажена лише на 75%. Їй потрібна серйозна реконструкцію і нові компресори, а це — великі витрати.
— Чому я про то говорю? Тому що і будівництво труби на 7 000 км — це величезні інвестиції. І реконструкція першої "Сили Сибіру", це величезні кошти. А "Газпром" сьогодні збитковий, щоб погашати збитки — він продає нерухомість у Москві. Звідки буде брати? Та цілком імовірно, російський бюджет при наявності в нього коштів може дати кредит "Газпрому" для будівництва цих речей. Але це дуже нешвидка справа, — каже член Економічного дискусійного клубу.
Він нагадав, що питання будівництва другої "Сили Сибіру" порушували ще 10 роки тому, і тоді також підписали меморандум.
Нагадаємо, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус у коментарі "Телеграфу" назвав проєкт "Сила Сибіру — 2" монопсонією, коли не Росія диктує умови Китаю, а покупець газу каже: або ви нам постачаєте за цією ціною, або не постачаєте.
