Про це пише Guardian.
30-річний Біко, засновник Руху за свідомість темношкірих у Південній Африці, помер у тюремній камері в 1977 році після того, як поліція, яка тримала його під вартою майже місяць, побила чоловіка до стану коми.
Його смерть викликала обурення у всьому світі, і він став міжнародним символом боротьби проти системи апартеїду, яка позбавляла темношкірої більшості Південної Африки політичних та економічних прав.
«Головна мета поновлення розслідування — надати суду докази, які дозволять суду зробити висновок… щодо того, чи була смерть спричинена будь-якою дією, чи бездіяльністю, яка, на перший погляд, передбачає або є правопорушенням з боку будь-якої людини», — заявила Національна прокуратура.
Справу відновили 12 вересня до 48 роковин смерті Біко.
Розслідування 1977 року прийняло версію правоохоронців про те, що Біко зазнав травм, вдарившись головою об стіну, тож за цю смерть нікого так і не притягнули до відповідальності.
Але в 1997 році колишні поліціянти, причетні до цієї справи, визнали напад на активіста під час слухань Комісії правди та примирення щодо злочинів,
скоєних в епоху апартеїду.
Комісія відмовилася амністувати офіцерів, постановивши, що вони збрехали у своїх свідченнях і не змогли довести політичний мотив убивства Біко.
Історія активіста надихнула британського музиканта Пітера Габріеля на створення пісні Biko, а пізніше британський режисер Річард Аттенборо створив фільм «Поклик свободи» за мотивами книг Дональда Вудса «Стів Біко — голос людства» та «Як накликати біду».
Рішення про поновлення справи є останнім у низці кроків щодо повторного розслідування смертей часів апартеїду. У квітні на тлі критики з боку сімей загиблих президент Сиріл Рамафоса розпочав розслідування щодо того, чи втручалися попередні уряди у розслідування та судове переслідування злочинів часів апартеїду.
У червні було розпочато розслідування одного з найгучніших злочинів того періоду: смерті чотирьох чоловіків з міста Крадок, відомих як «Крадокська четвірка», яких у 1985 році зупинили на блокпосту співробітники служби безпеки, побили, задушили телефонним дротом, зарізали та застрелили.
читайте також:
- Ґвалтівник із Південної Африки хоче заборонити Netflix показувати документальний фільм про своє життя
