Мая Санду, проєвропейська президентка Молдови, двічі перемагала на виборах з основною ідеєю: країна йде до Європи. Проєвропейська партія «Дія та Солідарність» (PAS) має в парламенті більшість та свого прем’єра. У 2024 році курс на інтеграцію в ЄС закріпили в Конституції, провівши для цього всенародний референдум. 25 червня 2024 року офіційно стартував переговорний процес щодо вступу Молдови до Європейського Союзу, а вже 5 липня 2025-го відкрили перший кластер зі вступу. Здавалося б, зміни невідворотні, проте напередодні парламентських виборів 28 вересня 2025 року Мая Санду заявила в Страсбурзі, що ці вибори будуть доленосні, бо вкажуть на подальший курс країни — далі в Євросоюз чи назад під російський вплив. The Page розбирався, наскільки загроза проросійського реваншу можлива в Молдові.
Європейська мрія Молдови
У Молдові досі міцні позиції мають соціалісти радянського зразка та навіть комуністи. Усі вони паразитують на темі ностальгії за СРСР, тому виступають за дружбу з росією. Також свої політичні партії мають два олігархи-втікачі: Ілан Шор (ховається в москві)
та Володимир Плахотнюк (заарештований у Греції).
На позачергових парламентських виборах 2021 року в Молдові все змінилося: проєвропейська партія «Дія і Солідарність» (PAS) отримала 52,80% голосів і здобула абсолютну більшість у парламенті, зайнявши 63 з 101 місця. PAS стала першою партією з 2001 року, що отримала абсолютну більшість голосів. Сталося це завдяки активній підтримці діаспори — виборці за кордоном забезпечили 23,6% голосів.
Це також був перший випадок, коли ні Соціалістична, ні Комуністична партія Молдови не отримали більшість голосів або місць з 1994 року. Їхній спільний блок отримав 32 голоси. Ще 6 голосів отримала партія олігарха-втікача «Шор». Демократична партія Молдови (раніше пов’язана з олігархом Володимиром Плахотнюком, який втік із країни 2019 року) уперше за більш ніж десятиліття не була представлена в парламенті.
Президентка Мая Санду за результатами цих виборів заявила, що це «кінець правління злодіїв у Молдові. Завдання стоять великі, людям потрібні результати, і вони повинні відчути переваги чистого парламенту та чесного й компетентного уряду».
Після повномасштабного вторгнення росії до України у 2022 році Молдова вирішила якомога швидше вступити до ЄС, шукаючи захисту. 3 березня 2022 року уряд країни подав заявку, а вже 23 червня Молдові було надано статус кандидата на вступ до ЄС. 14 грудня 2023 року Рада Європейського Союзу вирішила розпочати переговори щодо вступу Молдови до ЄС.
У жовтні 2024 року одночасно з президентськими виборами в Молдові відбувся референдум щодо вступу до ЄС. Президентом знову стала Санду, а за європейську інтеграцію проголосували 50,39% виборців, а 49,61% — проти. Це рішення було закріплено в Конституції Молдови, щоб ускладнити можливість зміни європейського курсу без значної політичної підтримки.
«Незворотний курс на Європу» у 2025 році таким уже не здається
Результати опитування молдовської аналітичної компанії IDATA наприкінці серпня 2025 року показали, що проєвропейська PAS не зможе здобути більшості голосів у майбутньому парламенті, ба більше — «Патріотичний блок» (обʼєднання комуністів, соціалістів та інших) випереджає панівну партію — 36% проти 34,7%. Згідно з іншими опитуваннями від WatchDog.
md, партія «Дія та солідарність» (PAS) лідирує і отримає майже 30% голосів громадян, за нею йде «Патріотичний блок» з 13,2%. Трійку лідерів замикає блок «Альтернатива», в інших опитуваннях — «Наша партія» ексмера міста Бєльці Ренато Усатого із 7,5% голосів. Щоправда, ці опитування не охоплювали діаспору.
Усі опитування свідчать про те, що правляча партія PAS не матиме більшості в майбутньому парламенті і їй доведеться якось обʼєднуватися з опонентами для створення коаліції. А майбутні колеги, незалежно від того, як вони називаються — демократами, «нашими» чи патріотами, — всі налаштовані на відновлення зв’язків з росією. Окрім Ренато Усатого, який до росії не хоче, бо засуджений там заочно за виведення з банків 200 млрд. рублів.
Ігор Додон, голова соціалістів і колишній президент Молдови, який любив літати до путіна, представляючи новий союз із комуністами, заявив: «Ми виступаємо за відновлення стратегічних зв’язків із росією. Ми хочемо миру, а не війни… Наш блок покладе край іноземним інтересам і НАТО». Політсила Додона також була проти проведення референдуму за вступ до ЄС.
Також «Демократичний блок» чітко виступає за «відсторонення PAS від влади». Наприклад, Ірина Влах з республіканської партії «Серце Молдови», яка входить до блоку, заявила, що в майбутньому парламенті учасники блоку не будуть вступати в коаліцію з PAS.
Загалом в «Патріотичний виборчий блок» входять:
- Партія соціалістів (лідер — колишній президент Ігор Додон);
- Республіканська партія «Серце Молдови» (очолює політсилу Ірина Влах, яка двічі обиралася башканом Гагаузької автономії);
- Партія комуністів (лідер — колишній президент Володимир Воронін);
- Партія «Майбутнє Молдови» (голова — експрем'єр-міністр Васілє Тарлєв).
Голова парламенту Ігор Гросу так охарактеризував «Патріотичний блок»: «Втомлених політиків, які мінялися місцями у владі та тримали Молдову в бідності та сірій зоні, витягли з нафталіну за наказом кремля. Що об’єднує всіх цих зношених політиків? Той самий мішок грошей і той самий начальник, що стоїть за ним».
Чому ж, попри напад росії на сусідню Україну, енергетичну кризу, створену росією, позиція проросійських партій у соцопитуваннях така висока?
Російська помста за ЄС
Економіка Молдови у 2025 році постраждала через залежність від російського газу. З січня 2025 року мав припинитися транзит газу через Україну. Можна було налагодити постачання через «Турецький потік», але росія вирішила помститися Молдові за рух до ЄС і з кінця жовтня 2024 року повністю зупинила постачання, нібито через борг. Без газу передусім залишилася Молдовська ДРЕС (належить російській «Інтер РАО ЄЕС»), що забезпечує 70% електроенергії Молдови. Водночас проросійська влада невизнаної Придністровської республіки, на території якої розташована Молдовська ДРЕС, також вдалася до шантажу: до кінця січня вимагала поставок лише російського газу, знаючи, що це неможливо. Це призвело до зупинки центрального опалення, промисловості та віялових відключень в невизнаній республіці, але місцева влада продовжувала переконувати, що росія ось-ось відновить поставки, а в кризі винна Україна. Молдова оголосила надзвичайний стан. Лише з лютого 2025 року на ГРЕС почали постачати в борг газ із Молдови. Частково станція зараз працює на вугіллі.
Тобто Молдова в кінці 2024 — на початку 2025 року стикнулася одразу з двома викликами:
довелося купувати дорожчий газ для виробництва електроенергії та експортувати електроенергію у Румунії, щоб покрити дефіцит. Імпорт електроенергії у 2024 році став рекордним за останні 11 років. Це призвело до здорожчання вартості електроенергії на 60-75% для побутових споживачів та бізнесу. Влада намагається помʼякшити зростання тарифів компенсаціями.
Це відчутно вдарило по бюджету: збільшилася інфляція та державний борг, зменшилося зростання рівня ВВП.
Згідно з останнім опитуванням 48,3% респондентів вважають, що справи в країні розвиваються в неправильному напрямку. На цих негативних тенденціях і грають соціалісти-комуністи з «Демократичного блоку», обіцяючи повернути дешевий російський газ та електроенергію. І це суттєво впливає на думку виборців.
Опозиція використовує старий козир — дешевий російський газ
«Патріотичний блок» обіцяє знижені тарифи на газ і електроенергію (6–8 леїв (15-20 грн.) за кубометр замість 16,7 і до 2 леїв (5 грн.) за кіловат-годину, замість теперішніх 4-5 (10 грн.) та довгострокові контракти на постачання газу, звісно ж, з росією.
Також не обійшлося без обіцянок роздачі грошей: допомога сім’ям, виплати при народженні, підвищення пенсій, скорочення віку виходу на пенсію.
Для бізнесу обіцяють кредити, 50% квоту на місцеві продукти, створення державного комерційного банку та стрімку індустріалізацію. Кошти на все це нібито зʼявляться від дружби з росією.
Російська «допомога» у виборах
росія масово використовує всі способи впливу на виборців у Молдові. В хід ідуть телеканали, фейкові медіа та громадські організації, ботоферми для різних соцмереж, підкуп та фінансування учасників антиурядових акцій тощо. Фокус пропаганди на Гагаузії і південних районах з проросійськими настроями, а також ведеться інтенсивна робота з діаспорою (головна мета — підірвати довіру до уряду та зменшити підтримку євроінтеграції).
Відомо про такі інформаційні операції проти Молдови, повʼязані з росією:
- «Матрьошка» — поширення дезінформації проти правлячої партії PAS та президентки Санду з метою дискредитувати євроінтеграторів, як корумпованих, що діють не на користь Молдови. Друга мета: переконати, що вступ Молдови до ЄС призведе до економічного краху та втрати суверенітету.
Натомість вигідними виставляють співпрацю з росією через нібито тісніший політичний та економічний звʼязок;
- «Підріз» — операція в TikTok, де за допомогою масового поширення фейкових відео намагаються сформувати в молдовській аудиторії очікування сфальсифікованих виборів на користь PAS, використати вже існуючі побоювання щодо війни з росією;
- «Фонд боротьби з несправедливістю» — російська громадська організація опублікувала низку фейкових розслідувань проти Санду та PAS, спрямовані вони були на міжнародну аудиторію;
- «Правда Молдови» – проросійський медіаагрегатор, що зосереджений на політичних подіях Молдови та є частиною екосистеми Portal Kombat. «Портал Комбат» — московська мережа зі 193 сайтів (станом на березень 2024 року), створених для поширення новин проросійського спрямування. Масове поширення фейків націлене не лише на читачів, а й на спотворення результатів роботи чат-ботів зі штучним інтелектом: вони починають транслювати російську пропаганду як «найпопулярнішу думку»;
- «Євразія» та Moldova24 — організація та телеканал олігарха-втікача Шора з російським фінансуванням,
які через мережу сторінок у Facebook поширюють проросійські наративи.
Також пов’язаний із прокремлівськими силами олігарх Ілан Шор пропонував по $3 тис. на місяць учасникам антиурядових акцій; його мережі фігурували у звинуваченнях щодо фінансування проросійських ініціатив.
Один з останніх прикладів брудних технологій — розсилка SMS нібито від правлячої партії PAS з обіцянкою виплатити винагороду за голосування, якщо виборець надішле свої дані. Одночасно проросійські кандидати отримують значу фінансову підтримку від рф. Також до агітації за проросійські партії залучені священники російської церкви. А церкві в Молдові довіряють 41,8% респондентів.
Молдова бореться з російським впливом як може: кількість виборчих дільниць у росії скоротили до двох, Центральна виборча комісія заборонила участь у виборах шести партій, в тому числі за звʼязок з Шором. ЄС 15 липня 2025 ввів санкції проти семи осіб та трьох організацій, пов’язаних зі справами з дестабілізації (блок «Victory/Pobeda», компанії з тісними зв’язками до москви).
Тікток нещодавно видалив на вимогу уряду Молдови понад 100 тис. націлених на країну фейкових акаунтів, які поширювали проросійські наративи.
Надія знову на діаспору
За кордоном проживає від 1,25 до 2 млн молдован — це 40-45% усіх громадян. На обох виборах президентки Маї Санду та на позачергових виборах у парламент у 2021 році велику роль зіграла діаспора, яка голосує за європейський шлях країни. На парламентських виборах за PAS проголосувало 86% виборців за кордоном. Хоч участь у голосуванні за кордоном беруть зазвичай лише близько 220 тис. виборців, це забезпечило останнього разу понад 23% голосів для PAS. Всі опитування, які наразі дають правлячій партії 30-34% в майбутньому парламенті, не включали закордонний округ. То ж є вірогідність, що PAS отримає принаймні 50% місць.
