Президент Франції Еммануель Макрон, який свого часу був відомий як амбітний "ідейний лідер" Європи, нині втрачає свій вплив у ЄС, дедалі частіше стає скептиком, , що гальмує європейські ініціативи і має "нову репутацію: головний зануда". Про це йдеться в статті Politico, опублікованій 22 жовтня.
Автори публікації звернули увагу на зміни в поведінці Макрона і припустили, що вони пов’язані з "внутрішніми проблемами". У зв’язку з цим європейські лідери більше не можуть покладатися на "грандіозні ідеї" Макрона.
Дипломати і чиновники ЄС, ім’я яких ЗМІ не називає, розповіли, що Макрон зосередився на кризі у Франції, зростанні популярності ультраправих і боротьбі за спадщину. І тепер з обережністю ставиться до будь-яких рішень, які можуть викликати невдоволення в країні.
Politico звернуло увагу, що він відкидає пропозиції, які ще кілька років тому міг би підтримати від європейської стіни дронів для захисту повітряного простору ЄС до скасування права вето при розширенні Євросоюзу та блокування кліматичних ініціатив. Натомість зосереджується на скороченні бюрократії в країні,
обмеженні міграції, регулюванні використання соцмереж дітьми та забезпеченні винятків для автовиробників, прагнучи досягти екологічних цілей. Видання підкреслює, що "навряд чи це є мрією європейців". Співрозмовники ЗМІ зауважили, що Макрон "більше не той чемпіон", яким був.
Видання відзначає внесок Макрона у розвиток ЄС та його далекоглядність, пригадуючи, як він виступав за більш потужну і незалежну Європу ще у 2017 році від економіки до оборони. Тоді його заклик не почули, однак сьогодні блок "проповідує євангеліє Макрона про стратегічну автономію", намагаючись відійти від Китаю та посилити військовий потенціал континенту на тлі загроз з боку країни-агресора Росії та скорочення американських військових можливостей, констатують автори статті.
Натомість восени 2025 року він змінився. Макрон, який був прихильником залучення нових членів до ЄС здивував союзників рішенням виступити проти пропозиції президента Європейської ради Антоніу Кошти щодо скасування права вето прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо деяких аспектів євроінтеграції потенційних країн-членів.
Джерела вважають, що це "повністю суперечить" попереднім зобов'язанням Макрона і назвали рішення "фундаментальною помилкою".
Вони пояснюють поведінку Макрона відсутністю політичного ресурсу для ризикованих кроків, які можуть підживити риторику його головної політичної опонентки Марін Ле Пен. За менш ніж два роки він змінив п'ятьох прем'єр-міністрів і був "майже змушений" шукати шостого після того, як нинішній очільник уряду, Себастьян Лекорню, пішов у відставку Його перший уряд проіснував лише 14 годин. Зрештою, президент Франції перепризначив Лекорню і "криза вщухла, принаймні тимчасово", зауважили автори статті.
Деякі європейські дипломати вже говорять про Макрона в минулому часі, попри те, що його президентський термін триватиме до 2027 року. На думку журналістів, він ще може спробувати залишити слід у європейській історії, але дедалі більше дипломатів вважають, що він ослаб і його власний грандіозний проєвропейський проект завершено. І хоча його президентський термін триватиме до 2027 року, політична епоха Макрона в Європі вже добігає кінця, резюмувало Politico.
