Отже, Лукойл має намір продати свої іноземні активи. На перший погляд (якщо не стежити за цією компанією) — нічого дивного і страшного.
Однак, якщо задуматися, то згортання активності Лукойла (якщо та піде до неросійських компаній) може дуже боляче вилізти Кремлю.
Зараз я просто побіжно пройдуся основними тезами. Проте, сподіваюся, що і бриф буде цікавий.
Почну з простих і лінійних схем із переходом на політику.
Мексиканська затока Там Лукойл розробляє два нафтові поля на «мексиканському» шельфі. Одне спільно з ENI (у Лукойла тільки 40% у цьому підприємстві). Тут просто: усе, що цілковито російське, будуть, імовірно, викуповувати американці. Друге — теоретично можна було б не продавати (поріг санкцій 50%, але Лукойл перестраховується), але ймовірно викупить ENI.
Африка — Нігерія, Камерун, Гана, Конго — тут складніше. Лукойл — власник концесій (у масі своїй сам). І продавати доведеться. Але покупцем на початковому етапі виступатимуть, імовірно, російські фірми-прокладки. Причина проста — на діяльність Лукойла зав’язана значна частка інфраструктури «русского мира» в Африці.
Це і гроші на місці, і спільна логістика, і земляцтва, і зв’язки. І, нарешті, охоронна фірма Луком-А, але про неї — трохи пізніше.
І, нарешті охоронна фірма Луком-АЄгипет — зовсім боляче. Тим паче, що тут можуть бути покупці зі США (для Штатів важливе посилення в Єгипті в рамах політики впливу на держави — вузли міжнародної логістики). Тому тут продати «прокладкам» буде складно. А продавати доведеться. І це теж активність Луком-А, крім просто бізнесу.
Казахстан Тут украй боляче і для Лукойл, і для РФ. Судіть самі: Лукойл має в розробці два родовища. Одне — рівними частками з КНР, друге — з ENI, Chevron і «КазМунайГаз». Як ви розумієте, Казахстан і США (той же Chevron) будуть налаштовані викупити російську частку. Точніше, зробити так, щоб російська частка перестала бути російською. І покупці, крім американців — китайські компанії. Усе просто — зменшення залежності від РФ. І ярмо з «прокладками» для Токаєва занадто токсичне (на такому рівні).
Але крім нафти є ще КТК — Каспійський трубопровідний консорціум. Де у російських компаній у сумі 51% акцій. Але якщо Лукойл продає свою частку і якщо покупцем буде,
наприклад, Казахстан, то структура власності зміниться. Грубо кажучи, буде вже «на трьох» — Казахстан, США, РФ. І, як ви розумієте, тут Казахстан теж не буде налаштований грати з російськими «прокладками». А ось це вже дуже боляче для РФ. Адже нафта з КТК ніби як «не російська». А це означає — вільна до продажу по всьому світу.
Узбекистан! А це вже газ — три газові родовища. На всіх розробку проводить Лукойл самостійно. І діє угода про розподіл продукції з узбецькою владою. Фактично, це найперспективніший актив Лукойла в регіоні. Але продавати доведеться.
І, нарешті, мережа АЗС у країнах ЄС, державах колишнього СРСР (включно з Азербайджаном). І НПЗ (зокрема, в Індії). Тут боляче, оскільки це роздріб, оскільки це доходи. І глибока інтеграція в місцеву економіку — що вже важливо для російських проєктів «м'якої сили». Які проводять під виглядом «гуманітарної діяльності» Лукойл. Як свого часу конкурси для молоді в Румунії.
Читайте також:
Юрій Федоренко
Трамп ударив по гаманцю Путіна
А тепер — найважливіше, або Не нафтою єдиною.
У тексті я кілька разів згадував компанію Луком-А.
Це колишній охоронний підрозділ Лукойл, який став «самостійним» на рубежі 2010 року. Тобто, материнська компанія типу сама відправила у вільне плавання власну службу безпеки. Насправді скринька відкривається просто. Керівництво і засновники Луком-А — вихідці з підрозділу Вимпел КДБ СРСР. І пізніші керівники — суцільно вихідці з ФСБ. А саме «охоронне агентство» має з управлінням «В» центру спеціальних операцій ФСБ договір на спільне використання тренувальних баз.
Навіщо це ФСБ? Усе просто: Луком-А, окрім охорони об'єктів Лукойл, спеціалізується на такій дрібниці, як збір даних (причому, кібершпигунство — їхній коник) і промислове шпигунство. Тепер — дивимося країни, де є іноземні активи Лукойл, і розуміємо, що Луком-А потрібен Росії саме там.
І саме тому РФ спробує зберегти контроль над активами Лукойла. Це вже буде не власність Вагіта Алекперова, але під управлінням Кремля. В ідеалі.
Але саме тому (точніше, комплекс Активи+вплив+шпигунство) у низці держав рокіровка може не вийти. Тому я буду вкрай уважно спостерігати за Єгиптом, Казахстаном і Азербайджаном. Сьогодні це ключові точки перетину інтересів багатьох гравців.
Оригінал
Текст опубліковано з дозволу автора
