За рубежом

Репресивна машина Путіна переключилася на прихильників війни – The Guardian

7 ноя•ТСН

Репресивний апарат у Росії, який раніше був спрямований проти противників війни та режиму Володимира Путіна, тепер дедалі частіше переслідує і тих, хто підтримував політику Кремля та вторгнення до України.

Про це пише видання The Guardian.

За інформацією видання, закони про «іноземних агентів» та списки «терористів і екстремістів» останнім часом почали застосовувати і проти публічних прихильників війни.

Зокрема, нещодавно статус «іноземного агента» отримали прокремлівський політичний аналітик Сергій Марков і Z-блогер Роман Альохін. А до офіційного списку «терористів та екстремістів» внесли проросійську блогерку Тетяну Монтян, яка раніше відкрито підтримувала війну проти України.

Аналітики вважають, що такі випадки свідчать про внутрішню боротьбу між різними групами в російській владі. За словами політологині Катерини Шульман, «репресивна машина, створена для придушення опозиції, не може зупинитися, і тепер шукає нових ворогів усередині власного табору».

Йдеться, зокрема, про конфлікт між офіційними пропагандистами, які контролюються Кремлем та Міноборони,

і неформальним рухом так званих Z-блогерів. Останні підтримують війну, але відкрито критикують російську армію за недостатню «ефективність» та великі втрати.

Опозиційні діячі, які виїхали з Росії, називають ситуацію «закономірною». На їхню думку, ті, хто раніше схвалював переслідування інакодумців, тепер самі переконуються, що в російській системі «будь-кого можуть оголосити ворогом».

Нагадаємо, за даними опозиційного видання «Проект»,за шість останніх років прямих репресійу Росії зазнали понад 116 тисяч осіб, з них 11 442 осіб переслідували за кримінальними статтями, а близько 105 тисяч притягнули до адміністративної відповідальності за висловлювання та участь у мітингах.

Як зазначається в Телеграм-каналі«Агентство»(сайд-проєкт «Проекту»), за останні шість років у Росії за статтями про розголошення держтаємниці та шпигунство судили більше людей, ніж за часів «холодної війни». У 2018-2023 роках у шпигунстві звинуватили 39 осіб, у середньому трохи більше шести осіб на рік. Водночас у 1967-1974 роках радянські суди засуджували в середньому не більше двох осіб на рік.

За розголошення держтаємниці в Росії за шість років судили 329 осіб, в середньому 54 особи на рік, а в РРФСР від 1967-го до 1974-го — у середньому трохи більше чотирьох осіб на рік.

Читайте також