Джерело: BNS
Литва офіційно припинила участь в Оттавській конвенції про заборону протипіхотних мін після закінчення шестимісячного терміну з моменту повідомлення генерального секретаря ООН.
У липні Reuters інформував, що Литва спільно з Фінляндією планує з 2026 року налагодити виробництво протипіхотних мін для власних потреб, а також для України. Заступник міністра національної оборони Литви Кароліс Алекса повідомив агентству, що на ці цілі планується виділити “сотні мільйонів євро”.
Зауважимо, 8 травня парламент Литви підтримав вихід країни з Конвенції голосами 107 депутатів.
Ініціатори рішення наголосили, що такий крок продиктований різким погіршенням безпекової ситуації в регіоні, а також зростанням військових загроз для Литви та інших країн НАТО, які межують із Росією та Білоруссю.
Міністерка національної оборони Литви Довіле Шакалієне раніше зазначала, що такий крок допоможе підвищити ефективність литовської армії на полі бою.
Голова Комітету у закордонних справах Ремігіюс Мотузас акцентував, що аналогічну позицію зайняли й інші держави, додаючи, що загроза реальна.
У пояснювальній записці до документа зауважили, що країни Балтії, Польща та Фінляндія вже заявили про початок виходу з Конвенції. Зокрема, спільна заява міністрів оборони Естонії, Латвії, Польщі та Литви від 18 березня 2025 року прямо закликає до такого кроку, як і заява президента та уряду Фінляндії від 1 квітня 2025 року.
Згідно з умовами Конвенції, рішення про вихід набуває чинності через шість місяців після офіційного повідомлення Генерального секретаря ООН. Водночас, якщо протягом цього періоду держава вступить у збройний конфлікт, вихід не набуде чинності до завершення конфлікту.
Литва приєдналася до Конвенції у 2003 році.
Додамо, 6 березня, Литва офіційно вийшла з міжнародної конвенції про заборону на придбання, використання або виробництво касетних боєприпасів. До цього, 18 липня парламент Литви проголосував за вихід з Конвенції про заборону виробництва, накопичення, використання та передачу касетних боєприпасів.
Також Естонія, Латвія та Литва зміцнюють тисячокілометрову ділянку своїх кордонів найбільш відкриту у військовому плані східного флангу НАТО.
Раніше посли країн Балтії заявили що НАТО має бути готове до того, що Росія розпочне “екзистенційну” війну проти країн Балтії, “замасковану хуртовиною дезінформації”.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
- Раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив що у 2025 році Польща планує збільшити витрати на оборону до 5% ВВП, оскільки країна переозброюється на тлі війни Росії в Україні.
