В Ірані протести проти влади та зростання вартості життя тривають уже 13-й день поспіль, попри погрози жорстких заходів з боку режиму. За цей час унаслідок дій силовиків загинули понад 50 людей, є сотні поранених.
Про це повідомляють The Times of Israel та Reuters.
Норвезька правозахисна організація Iran Human Rights повідомила, що за 13 днів протестів загинули щонайменше 51 демонстрант, серед них дев’ятеро дітей віком до 18 років. Це більше за попередні дані, які напередодні становили 45 загиблих.
Водночас іранська правозахисна організація HRANA заявила про 62 загиблих, з яких 48 — протестувальники, ще 14 — співробітники сил безпеки.
Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї у телевізійному зверненні заявив, що не відступить, звинувативши демонстрантів у роботі в інтересах опозиції за кордоном та США. Прокуратура країни пригрозила учасникам протестів смертною карою.
Президент США Дональд Трамп, який раніше попереджав Тегеран про можливу підтримку протестувальників, у п’ятницю виступив із черговою заявою:
«Краще не починайте стріляти, бо ми теж почнемо стріляти», — сказав він,
додавши, що сподівається на безпеку протестувальників, оскільки ситуація в Ірані є «вкрай небезпечною».
Міністерство інформаційних і комунікаційних технологій Ірану заявило, що інтернет у країні було відключено за рішенням «компетентних органів безпеки» через поточну ситуацію.
На відео, перевірених Reuters, видно сотні людей, які протестують у Тегерані. На одному з записів чути вигуки: «Смерть Хаменеї!». Також звучали гасла на підтримку монархії, поваленої у 1979 році.
Державне телебачення Ірану показало кадри палаючих автобусів, автомобілів, мотоциклів, а також пожеж у метро та банках.
Лідери Франції, Великої Британії та Німеччини виступили зі спільною заявою, у якій засудили вбивства протестувальників і закликали іранську владу утриматися від насильства.
Речник Організації Об'єднаних Націй Стефан Дюжаррік заявив, що ООН «дуже стурбована» загибеллю людей.
Протести в Ірані — головнеВ Ірані тривають масштабні антиурядові протести, які спалахнули наприкінці 2025 року. Вони почалися в Тегерані в середовищі підприємців, незадоволених економічною ситуацією і падінням курсу національної валюти щодо долара США.
У 2025 році іранський ріал втратив майже половину своєї вартості стосовно долара, а інфляція в грудні досягла 42,5%.
30 грудня до протестів приєдналися студенти університетів, а акції поширилися й на інші міста. Учасники вигукували гасла проти духовного керівництва Ірану.
Як пишуть світові ЗМІ, ці протести стали наймасовішими з часів заворушень 2022 року, викликаних смертю Махси Аміні — молодої жінки, яку поліція моралі звинуватила в неналежному носінні хіджабу.
7 січня британська медіакорпорація ВВС із посиланням на дані правозахисників з агентства HRANА повідомила, що під час масових протестів в Ірані загинули щонайменше 36 людей
Газета The Times, посилаючись на дані розвідки, пише, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї планує втекти до Росії якщо його силові структури не зможуть придушити протести або дезертирують.
