За повідомленням католицького часопису CREDO, до обов’язків пастиря данської столиці входить також турбота про католиків на цьому великому арктичному острові.
«Цими тижнями, і особливо останніми днями, Гренландія була в центрі загальної уваги. Великі страхи і тривога охопили багатьох людей в усьому світі, але особливо у Гренландії та Данії — як простих людей, так і політиків». Так 16 січня 2026 року написав єпископ Козон до настоятеля парафії в Нууку, словенського францисканця Томажа Майчена, та вірних парафії Христа Царя — єдиної католицької парафії на острові.
Єпископ Козон закликає гренландських католиків «довіряти Божому милосердю та провидінню, щоб Бог міг вести тих, хто керує світом, і відкривати їх для своєї мудрості». Єпископ запевняє у своїй близькості та дякує «за вашу присутність і свідчення в Гренландії».
Лист опублікований на сторінці парафії у Facebook, і о.Томаж одразу відповів, подякувавши єпископу «за увагу, яку він приділив у цей дуже напружений момент».
«Для нас відчуття цієї близькості й солідарності дуже важливе», — написав францисканець, дякуючи за підтриму у важкі часи.
Хоча католицизм дістався Гренландії близько 1000 року нашої ери разом з ісландськими поселенцями, коли на острові постали перші церкви, — у XV столітті більшість поселенців або покинули острів, або померли. Після 300‑річної відсутності християнство повернулося на цей острів у 1723 році за часів данця Ганса Еджа, який запровадив тут державну релігію Данії — євангельсько-лютеранську.
Сьогодні більшість католиків — іноземці та невелика група місцевих жителів. Меса проводиться англійською мовою.
Нагадаємо, Трамп заявив, мовляв, жителі Гренландії «будуть у захваті» від ідеї приєднання до США. Президента Америки не хвилює той факт, що жителі острова чітко дали зрозуміти: вони не хочуть бути частиною Штатів.
