У середу, 21 січня, до участі у Всесвітньому економічному форумі в Давосі долучиться президент США Дональд Трамп — людина, яка первернула догори дриґом порядок денний форуму ще задовго до свого прибуття. Низка західних лідерів вже виступили у Давосі із незвично різкими промовами, у яких фактично закликали об'єднатися задля протистояння Трампу замість потакання йому.
За планом, Трамп мав би виступити сьогодні в Давосі між 15:30 та 16:15 за київським часом. Однак цей графік, можливо, змістять, через те що президент США запізно вилетів у Швейцарію: Трамп мусив повернутся у США через технічні проблеми з літаком.
Напередодні він саркастично висловився про свій візит у Давос, заявивши, що збирається відвідати цю «преграну місцину у Швейцарії», де на нього вже нібито «дуже радісно чекають».
Насправді західні світові лідери, збентежені безапеляційно-агресивними заявами Трампа щодо його наміру «придбати» чи «отримати» Гренландію, вже скористалися майданчиком у Давосі, щоб окреслити переломний геополітичний момент. Вони підкреслювали, що світ остаточно змінився, замість правил у ньому тепер прагне домінувати «право сильного»,
тож Європа, Канада та інші менші західні держави мають позбутися ілюзій та об'єднати зусилля на противагу цьому натиску.
Саме ці тези домінували у резонансних та знакових промовах прем'єр-міністра Канади Марка Карні, президента Франції Еммануеля Макрона та очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, які привернули увагу аудиторії в Давосі та міжнародних медіа.
NV наводить ключові тез з кожного із цих виступів. Хоча лідери не згадувала Трампа на прізвище, ці промови фактично були їхньою прямою реакцією на те, як безпринципно він намагається змінити світ і чинити тиск навіть на давініх партнерів та союзників.
«Відмовляємося від згоди з правом сильнішого» — Еммануель МакронПрезидент Франції Еммануель Макрон, особисте листування з яким Трамп дозволив собі опублікуавати напередодні, розпочав свою промову у саркастичному ключі. Виступаючи у Давосі в сонцезахисних окулярах через ушкодження ока, Макрон із фірмовою посмішкою іронічно заявив, що «чудово бути тут — у час миру, стабільності та передбачуваності». На цих словах у залі було чути сміх, а французький президент після паузи констатував,
що насправі світ перебуває в абсолютно протилежній ситуації - коли конфлікти стають «нормалізованими, гібридними» розширюючись до кіберпростору, цифрових галузей, торгівлі тощо.
«Ми сягнули часів нестабільності та дисбалансів — як з точки зору безпеки та оборони, так і з економічної точки зору. […] Я маю на увазі зсув в напрямку автократії та проти демократії. Більше насильства, понад 60 воєн у 2024 році - абсолютний рекорд, навіть якщо, як я розумію, деякі з них вже «пофіксили», — уїдливо зауважив Макрон, вочевидь маючи на увазі постійні заяви Дональда Трампа про те, що він вже нібито «вирішив» вісім воєн.
https://www.youtube.com/watch?v=6Lvu6WPuRS0
У такому світі, за словами Макрона, відповіддю країн Європи має стати «більша співпраця, розробка нових підходів і, очевидно, розбудова більшого економічного суверенітету та стратегічної економіки — особливо для європейців».
Водночас Макрон закликав країни Європи відмовитися від двох підходів: по-перше, від «пасивної згоди із правом сильнішого що призвело б до васалізації та блокової політики». «Я думаю, що згода з таким новим колоніальним підходом не має сенсу»,
— додав Макрон. По-друге — від спокуси «зайняти суто моральну позицію, обмежуючись лише заявами» «Це прирече нас на маргіналізацію та безсилля. Зіткнувшись із жорстокістю світу, Франція та Європа мають захищати ефективний мультилатералізм, оскільки він служить нашим інтересам та інтересам тих усіх, хто відмовляється підкоритися ролі сили».
Відповідно до такого підходу Макрон у свої промові озвучив низку інших знакових тез:
- «Ми рухаємося до світу без правил Де міжнародне право топчуть ногами, і де, здається, єдині закони, які мають значення — це закони найсильніших. Імперські амбіції повертаються».
- «Принципово неприйнятними» є спроби США нав’язувати торговельні угоди, «які підривають наші експортні інтереси, вимагають максимальних поступок і відкрито прагнуть послабити та підкорити Європу», а також «нескінченне накопичення нових тарифів — тим більше, коли вони використовуються як важіль впливу проти територіального суверенітету».
- Уроки Другої світової війни не мають бути забуті, саме тому Франція підтримує свого союзника Данію та вирішила приєднатися до спільних навчань у Гренландії, «нікому не погрожуючи».
- Пріоритетом головування Франції у G7 буде спроба повернути Великій сімці роль форума «для відвертого діалогу між провідними економіками, а також для колективних і кооперативних рішень». «Торговельні війни, ескалація протекціонізму, гонка за перевиробництво продукують лише переможених», — наголосив президент Франції.
- «Співпраця — це не звинувачення інших. Йдеться і про взяття на себе частки відповідальності та внесок у пошук рішень» — ще один натяк Макрона в бік США.
- Сьогодні країни Європи «надто наївні» і мають більше захищати себе, зокрема й в економіці. «Європа має дуже потужні інструменти, і ми маємо використовувати їх, коли нас не поважають, а правил гри — не дотримуються. Механізм боротьби з примусом [Anti-Coercion Instrument, передбачений в ЄС механізм]- це потужний інструмент, і ми не повинні вагатися застосовувати його в сучасних складних умовах.
- Ми зробимо все можливе, щоб мати набагато сильнішу та автономнішу Європу.
- «Ми надаємо перевагу повазі, а не задиракам. Науці, а не теорям змови. Верховенству права, а не жорстокості Ласкаво просимо до Європи, і ще більш ласкаво просимо до Франції».
Канадський прем'єр Марк Карні, чию промову в українських соцмережах вже широко цитують, називаючи «історичною», побудував її на аналогії з політичним есе чеського дисидента, а згодом першого посткомуністичного президента Чехії Вацлава Гавела. В есе під назвою Сила безсилих (1978) той проаналізував природу комуністичної системи як диктатури, нагадавши, що вона побудована на «житті в брехні».
Карні нагадав про образ продавця овочів з есе Гавела, який щодня вивішує у вітрині своєї крамниці плакат: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». «Він у це не вірить. Ніхто в це не вірить. Але він все одно вішає плакат — щоб уникнути неприємностей, продемонструвати лояльність, не виділятися. І оскільки кожен крамар на кожній вулиці робить те саме, система зберігається. Не лише через насильство, а й через участь звичайних людей у ритуалах, які вони особисто вважають фальшивими», — підкреслив канадський прем'єр.
https://www.youtube.com/watch?v=UF1eumAZ1PE
Далі у своїй промові Марк Карні провів очевидні паралелі між цією тактикою і спробами менших країн Заходу улещувати чи намгатися догодити адміністрації США як могутньої країни — задля оманливого прагнення зберегти стабільність.
«Ця фікція була корисною, а американська гегемонія, зокрема, допомагала забезпечувати суспільні блага: відкриті морські шляхи, стабільну фінансову систему, колективну безпеку та підтримку механізмів вирішення суперечок. Тож ми „вішали плакат на вікно“ [як і згаданий герой есе Гавела — прим. ред.]. Ми брали участь у ритуалах. І здебільшого уникали вказувати на прірву між риторикою та реальністю», — визнав канадський прем'єр.
Однак «ця угода [партнерство зі США коштом інтересів інших країн Заходу] більше не діє», — констатував Карні, закликавши інші держави Європи та Заходу визнати цю реальність і об'єднати зусилля в ній.
Зокрема Карні озвучив такі тези:
- У світових правилах відбувся злам, а не «перехідний період».
- Старий порядок не повернеться: «Ми не повинні його оплакувати. Ностальгія — це не стратегія. Але на уламках ми можемо побудувати щось краще, сильніше і справедливіше».
- Настав час для компаній і країн «зняти свої плакати» [відмовитися від ілюзії, де потакання США нібито здатне зберегти остаточно зруйнований порядок, збудований на правилах — прим. ред.].
- Новий підхід ґрунтується на тому, що президент Фінляндії Александер Стубб назвав «реалізмом, заснованим на цінностях» — країни Заходу мають бути принциповими та прагматичними, зокрема у стосунках зі США.
- «Середні» за впливом держави повинні діяти разом, «бо якщо вас немає за столом, ви — в меню»«Сила легітимності, чесності та правил залишатиметься потужною — якщо ми вирішимо застосовувати її разом. […] Це завдання середніх держав, яким є що втрачати у світі фортець і які можуть найбільше виграти у світі справжнього співробітництва».
- У такій співпраці фундаментальними мають залишатися такі цінності, як суверенітет та територіальна цілісність, заборона застосування сили (за винятком випадків, передбачених Статутом ООН), повага до прав людини.
- По одинці протистояти таким гравцям як США і змагатися у поступливості не має сенсу «Коли ми ведемо переговори з гегемоном лише на двосторонній основі, ми ведемо їх з позиції слабкості. Ми приймаємо те, що нам пропонують. Ми змагаємося один з одним у тому, хто буде більш поступливим. Це не суверенітет. Це імітація суверенітету при фактичному прийнятті підпорядкування.
- «Ми не повинні дозволити зростанню «жорсткої сили» засліпити нас». «Середні» країни мають вибір: змагатися одна з одною за прихильність сильних або об'єднатися, щоб мати право на власний шлях і вплив.
- Канада «знімає плакат з вікна» і пропонує іншим зробити так само: «Ми розуміємо, що цей злам [світового порядку] вимагає більшого, ніж просто адаптація. Він вимагає чесності щодо світу, яким він є. […] Могутні держави мають свою силу. Але ми теж щось маємо — здатність перестати прикидатися, назвати реальність своїм імене, розбудувати власну силу і діяти разом.Це шлях Канади.
Ми обираємо його відкрито та впевнено. І цей шлях широко відкритий для будь-якої країни, яка готова пройти його разом з нами».
Як нагадала фон дер Ляєн, це миттєво зруйнвало світовий економічний порядок. Однак сьогодні Європа має винести «дуже схожий» урок, заявила політикиня, очевидно натякнувши на дії адміністрації президента США Дональда Трампа.
https://www.youtube.com/watch?v=YWFz70Lwsog
«Геополітичні потрясіння можуть — і мають — служити можливістю для Європи. На мою думку, сейсмічні зміни, які ми переживаємо сьогодні, — це можливість, а фактично навіть необхідність для побудови нової форми європейської незалежності», — наголосила Урсула фон дер Ляєн.
Вона нагадала, що використала цей термін ще близько року тому «і була здивована скептичною реакцією» не нього. Однак минулий рік підтвердив, що тепер довкола такої потреби є «справжній консенсус», вважає голова Єврокомісії.
Вона озвучила такі аргументи на підтвердження своїх слів.
- Ностальгія не поверне старий порядок. «А спроба виграти час і сподівання на те, що все швидко повернеться назад, не виправить структурні залежності, які ми маємо».
- Якщо поточні зміни є сталими, Європа також має назавжди змінитися «Настав час скористатися цією можливістю та побудувати нову незалежну Європу», — наголосила вона.
- Нова Європа вже формується, приклад — торговельна угоду між ЄС та країнами Меркосур (об'єднання держав Південної Америки) після 25 років переговорів.
- Один із поточних пріоритетів ЄС — побудова спільного енергетичного ринку, «щоб покласти край маніпуляціям та шокам у поставках».
- Зміни мають бути швидкими, оскільки глобальна конкуренція стає безжальною Оборона — один із секторів, де ЄС має продемонструвати «справжні амбіції» це «життєво важливо для нашої незалежності».
- Чотири роки вторгнення РФ в Україну продемонстурували, що Росія не виявляє жодних ознак каяття чи прагнень миру, а навпаки посилює свої атаки. «Ми вирішили назавжди знерухомити російські активи та залишаємо за собою право їх використовувати. Це має служити суворим нагадуванням для Росії. І посланням для світу: Європа завжди буде з Україною. Доки не буде справедливого та тривалого миру».
- Питання Гренландії: суверенітет і цілісність території не підлягають обговоренню, ЄС повністю солідарний з Данією. Безпеки Арктики можна досягти лише спільно, запропоновані США додаткові тарифи «є помилкою, особливо між давніми союзниками». «ЄС і США домовилися про торговельну угоду минулого липня. У політиці, як і в бізнесі, угода є угода. І коли друзі потискають один одному руки, це має щось означати».
- Європа вважає народ США «не лише нашими союзниками, але й друзями». Але «занурення у небезпечну нисхідну спіраль лише допоможе супротивникам, яких ми обидва так прагнемо тримати подалі від стратегічного ландшафту». Відповідь ЄС буде «непохитною, єдиною та пропорційною».
- Європа готує власну стратегію безпеки, яку ми плануємо опублікувати пізніше цього року. ЄС також оновлю арктичну стратегію. «І в основі цього буде фундаментальний принцип: суверенні народи самі вирішують своє майбутнє», — завершила фон дер Ляєн.
