Китай скористався розбратом, який залишив президент США Дональд Трамп у трансатлантичному альянсі, засудивши його прагнення захопити Гренландію та намагаючись “переманити” американських союзників обіцянками надійного торговельного партнерства, пише WSJ.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Як Росія та Україна влаштували перегони за китайськими компонентами для дронів — FT
Але коли деякі традиційні союзники Вашингтона зближуються з Пекіном, вони чітко усвідомлюють небезпеку залишити “обійми” США, щоб зрештою опинитися в руках іншої наддержави.
“У світі великої конкуренції між державами, країни, що знаходяться між ними, мають вибір — конкурувати між собою за прихильність або об'єднатися, щоб створити третій шлях, який матиме вплив”, — заявив прем'єр-міністр Канади Марк Карні у вівторок, 20 січня, на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
Канада, яку Трамп висловлював бажання анексувати як “51-й штат”, була змушена “кардинально змінити свою стратегічну позицію”, сказав Карні.
Прем'єр Канади, який минулого тижня повернувся з зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном у Пекіні з дипломатичним потеплінням і торговельною угодою,
заявив, що Канада планує бути “принциповою і прагматичною” у своїх партнерських відносинах.
“Те, що ми бачимо в “середніх державах”, — це хеджування. Це час невизначеності, й вони намагаються диверсифікуватись. Вони не приєднуються до Китаю, зовсім ні, але відкривають нові діалоги, нові союзи, нові регіональні партнерства. Інвестиції та торгівля диверсифікуються порівняно з тим, що було раніше”, — каже доцент Оксфордського університету Марія Адель Каррай.
Оскільки Трамп агресивно використовує мита і в якийсь момент навіть погрожував силою відібрати Гренландію в давнього союзника — Данії, Пекін намагається скористатися моментом.
Цього тижня віцепрем'єр Держради Китаю Хе Ліфен виступив у Давосі з промовою, в якій засудив “зростання односторонності та протекціонізму”, одночасно зображуючи Китай як “благо” для світу.
“Китай є торговим партнером, а не конкурентом для інших країн. Розвиток Китаю — це можливість, а не загроза для світової економіки”, — сказав він.
Таке повідомлення — рефрен Китаю.
“Пекін розглядає розрив у трансатлантичних відносинах як можливість. Китай сподівається поліпшити свої відносини з ключовими торговельними партнерами для отримання відчутних вигод,
таких як зниження мит на електромобілі. Але це лише обережний оптимізм”, — зазначає Олівія Чун з Королівського коледжу Лондона.
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відправиться до Пекіна наприкінці цього місяця, незабаром після того, як схвалення будівництва нового великого китайського посольства в Лондоні згладило точку напруженості між двома країнами. Очікується, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відвідає Китай наступного місяця. Президент Франції Еммануель Макрон відвідав Китай на початку грудня.
Між союзниками США і Китаєм також залишаються фундаментальні розбіжності з таких питань, як підтримка Пекіном російського диктатора Владіміра Путіна після його повномасштабного вторгнення в Україну.
Єврокомісія представила цього тижня плани щодо поступового виведення з критично важливих європейських мереж телекомунікаційного обладнання від постачальників, які становлять ризики, — що розглядається як захід, спрямований проти китайських компаній, включаючи Huawei і ZTE.
Пекін розкритикував ці плани, заявивши, що китайське телекомунікаційне обладнання ніколи не ставило під загрозу безпеку і виключення цього обладнання завдасть економічної шкоди обом сторонам.
Китай також засудив плани Трампа щодо Гренландії та операцію США з захоплення венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро як доказ американської імперіалістичної тенденції, яку вже не приховують розмови про порядок, заснований на правилах.
Зараз США є “суто видобувною наддержавою”, написало днями китайське державне інформаційне агентство Xinhua.
“Карта світу більше не є політичною схемою союзів і суверенітетів, а грубим переліком активів. Статус країни — союзник, суперник чи нейтральна сторона, не має значення поруч із фундаментальним питанням її корисності”, — йдеться в публікації.
Це повідомлення знайшло відгук у країнах, що розвиваються, які давно побоюються американської військової могутності, де Китай за останні десятиліття досяг значного зростання в торгівлі та впливу загалом.
Минулого року Китай досяг рекордного торговельного профіциту в розмірі $1,19 трильйона, що відображає його центральне значення для світової економіки та ризики, з якими він стикається, постачаючи дешеві товари на світовий ринок.
За даними дослідження професора Університету Гріффіта в Брісбені Крістофа Недопіля,
проєкти в межах китайської ініціативи “Пояс і шлях” — глобальної програми інвестицій в інфраструктуру, енергетику та гірничодобувну промисловість, досягли рекордного рівня залучення в 2025 році. Дослідження виявило значне збільшення китайських інвестицій у Центральній Азії та будівельних угод в Африці, Південно-Східній Азії та Латинській Америці.
Але навіть попри поглиблення зв'язків Китаю з більшістю країн світу, його здатність пом'якшити відносини з Європою відносно обмежена, вважає професор Нанкінського університету Чжу Фен.
Пекін не очікує, що США та їхні європейські союзники зазнають остаточного розколу, зазначив він. Зміна позиції Трампа щодо Гренландії цього тижня в Давосі, де президент США відмовився від погроз застосування сили та запровадження мит і перейшов до пропозиції, що включає підвищення безпеки в Арктиці, обмежує можливість розпаду НАТО. Це також обмежує потенційні торговельні та дипломатичні вигоди Китаю в Європі, вважають аналітики.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Пекін назвав безпідставними заяви про загрозу Китаю для Гренландії
Чи справді світ знову ділять "по понятіям"? Події навколо Венесуели, Гренландії й Азійсько-Тихоокеанського регіону показують: міжнародне право відходить на другий план. А сильні світу цього більше не маскують своїх амбіцій — вони їх декларують. Про світ після ілюзій в статті "Світ сили замість правил: як США й Китай почали ділити планету" писав Сергій Корсунський.
