Поки підлітки по всьому світу дивляться серіали Netflix і танцюють під кей-поп, у Північній Кореї за це страчують.
Як повідомляє New York Post із посиланням на Amnesty International, режим диктатора Кім Чен Ина публічно вбиває навіть підлітків. Про ці жахіття правозахисникам розповіли біженці з КНДР.
Північнокорейці повідомляють про страти на ринкових площах і в трудових таборах, а також про жорстокі приниження - лише за те, що люди дивилися іноземні передачі. Йдеться про 25 докладних інтерв’ю, проведених у 2025 році з тими, кому вдалося втекти з КНДР у період з 2012 по 2020 рік. Більшість із них на той момент були підлітками.
«У сукупності ці свідчення з різних провінцій вказують на кілька страт, пов’язаних із цими шоу», - пише Amnesty. Радіо Free Asia також задокументувало у 2021 році страту за поширення «Гри в кальмара».
Основою терору, ймовірно, є «Закон проти реакційного мислення та культури» 2020 року. Південнокорейські серіали вважаються «розкладницькою ідеологією, яка паралізує революційну свідомість народу». Покарання за перегляд - від п’яти до 15 років примусових робіт.
Тому, хто поширює контент, загрожує смертна кара.
На рішення режиму про життя і смерть часто впливають гроші та зв’язки. Біженець Чхве Сувін в інтерв’ю Amnesty сказав:
«Людей затримують за одне й те саме діяння, але покарання залежить виключно від грошей. Люди без грошей продають свої домівки, щоб зібрати 5000 або 10 000 доларів і таким чином викупити себе з таборів перевиховання».
Ще один північнокорейський біженець, Кім Джунсік, говорить:
«Зазвичай школярі, яких ловлять, отримують лише попередження, якщо їхня родина має гроші. Мене не притягнули до кримінальної відповідальності, бо в нас були зв’язки».
Дітей, за словами біженців, змушують бути присутніми під час страт.
«Коли нам було 16–17 років і ми навчалися у школі, нас водили на страти», - розповідає Кім Ынджу.
Попри переслідування, ту ж «Гру в кальмара» в Північній Кореї подивилися майже всі: робітники, партійні функціонери, навіть працівники сил безпеки. Ще один опитаний розповідає:
«Усі знають, що всі дивляться, зокрема й ті, хто проводить каральні рейди по квартирах».
Amnesty International робить похмурий висновок:
«Північна Корея запроваджує дистопічні закони, за яких перегляд південнокорейського телешоу може коштувати життя - якщо лише людина не має можливості заплатити».
