Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 13 лютого під час виступу в Мюнхені на міжнародній конференції з безпеки сказав, що Європа «повернулася з відпустки від світової історії» і вступила в епоху, яка знову відзначена владою і політикою великих держав. За словами Мерца, ВВП Європи вдесятеро вищий за російський, проте про силову перевагу не йдеться. У цих умовах Німеччина намітила програму дій у новій реальності. Не виключено, що в Берліні вивчать питання про володіння власною ядерною зброєю, хоча поки що політики це заперечують.
На сьогодні в Європі (крім РФ) ядерною зброєю володіють тільки Велика Британія і Франція. PG розповідає, що відомо про їхні ядерні арсенали.
Ядерний арсенал Великої Британії
За оцінкою (точні дані не розголошуються), ядерні сили Великої Британії складаються з 225 термоядерних боєголовок, з них близько 160 розгорнуті, тобто перебувають у бойовій готовності. З традиційної ядерної тріади (ракети, літаки, підводні човни) Велика Британія має тільки чотири атомних підводних човни «Венгард» (Vanguard) власної побудови. Човни базуються на військово-морській базі Клайд (Фаслейн,
Шотландія). Кожен з них здатний нести 16 ракет Trident II D5 (виробництва США) з 8 боєголовками кожна. Потужність однієї боєголовки – 100 кілотонн.
Один з чотирьох підводних човнів постійно здійснює патрулювання в морі. Два з трьох інших можуть бути розгорнуті в найкоротші строки, в той час як четвертий виводиться з експлуатації для ремонту та технічного обслуговування.
Патрульний підводний човен перебуває у низькій бойовій готовності і може запустити свої ракети тільки через пару днів після отримання від уряду наказу. Ракети на борту не націлені заздалегідь на ураження конкретних цілей, польотне завдання в них вводиться на борту човна.
Свого часу Велика Британія стала третьою країною, яка отримала ядерну зброю. У 1952 році вона провела перше ядерне випробування на островах Монтебелло в західній Австралії. У 1957 році підірвала першу водневу бомбу.
Велика Британія почала розглядати можливості розробки атомної бомби у 1941 році. Робота продовжилася у 1943 році, коли британські дослідники почали брати участь у проєкті «Манхеттен» у Сполучених Штатах — тому самому,
який привів до розробки першої атомної бомби. Після Другої світової війни Велика Британія повернулася до власної ядерної програми. Але все одно британську ядерну програму вважають «дочірньою» від американської. І те, що зараз її підводні човни озброєні американськими ракетами з американськими боєголовками, частково підтверджує це.
Першою британською ядерною зброєю були вільно падаючі авіаційні бомби. У 1968 році були введені в дію перші підводні човни, здатні запускати балістичні ракети з ядерним боєзарядом.
До 2060 року човни класу «Венгард» повинні бути замінені чотирма новими підводними човнами класу «Дредноут». Перший з них («Дредноут») повинен надійти на озброєння на початку 2030-х років. У вересні 2019 року почалося будівництво другого, «Валіант». Назви третього і четвертого човнів — «Варспіт» і «Кінг Джордж VI». Їхнє будівництво ведеться на верфі в Барроу-ін-Фернесс і на майданчику Роллс-Ройс в Дербіширі. Загальна вартість програми складе 31 млрд фунтів стерлінгів (включаючи інфляцію протягом усього терміну дії програми), резервна сума — 10 млрд фунтів стерлінгів.
Ядерний арсенал Франції
Франція — четверта за величиною ядерна держава світу, що володіє близько 290 боєголовками (з них 280 розгорнуті). Ядерні сили включають морський (атомні підводні човни) і повітряний компоненти, а наземні ракети були повністю ліквідовані в 1996 році.
Морський компонент складають підводні човни типу «Тріумфан» (Triomphant), кожен з яких озброєний 16 ракетами M51 власної побудови, здатними нести по кілька ядерних боєголовок, з дальністю дії близько 10 000 км. Зазвичай один підводний човен постійно чергує в морі.
Повітряний компонент — близько 50 крилатих ракет ASMPA, які можуть запускати винищувачі Rafale ВПС і авіації ВМС (40 наземних і 10 палубних).
У 1950-х роках Франція розпочала цивільну дослідницьку програму в сфері ядерної енергетики, в рамках якої також вироблявся плутоній. У 1956 році був створений секретний комітет з військового застосування ядерної енергії, завданням якого була розробка збройових ядерних технологій.
США втрутилися в регіональні інтереси Франції під час Суецької кризи у 1956 році. Це підтвердило переконання Парижа про необхідність розробки ядерного потенціалу для того,
щоб відстоювати свою позицію в світі. Рішення про розробку ядерної зброї було прийнято президентом Шарлем де Голлем відразу після його обрання у 1958 році.
Перше французьке ядерне випробування відбулося 13 лютого 1960 року поблизу Реггана в алжирській пустелі. Після цього Франція оголосила себе ядерною державою.
Вважається, що Франція допомогла Ізраїлю створити ядерну зброю.
Наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років після відходу з політичної арени Шарля де Голля уряд США погодився допомогти Франції в удосконаленні її ядерного арсеналу. Оскільки закони США забороняють ділитися з іншими країнами ядерними секретами, був використаний спосіб обійти букву закону за допомогою так званих «негативних консультацій»: французькі фахівці задавали питання американцям, які відповідали на питання «так», якщо французи рухалися в правильному напрямку, і «ні» — якщо в неправильному.
Для порівняння: США зараз мають 1670 розгорнутих ядерних боєголовок (3570 загалом), а РФ – 1674 розгорнутих боєголовок, а загалом – 2629.
Що таке французька ракета ASMP
Air-sol moyenne portée (ASMP,
Броньована ракета середньої дальності класу «повітря-поверхня») — крилата ракета повітряного базування з ядерною боєголовкою, що виробляється компанією MBDA France. Відповідно до французької ядерної доктрини, вона виконує передстратегічну роль стримування. Її завдання — стати «попереджувальним пострілом» перед повномасштабним застосуванням стратегічної ядерної зброї, якою оснащені підводні човни.
ASMP надійшла на озброєння в травні 1986 року. Розробка модернізованої версії, ASMP-A, почалася у 1997 році, а на озброєння вона надійшла у 2009 році. У 2016 році була запущена ще одна програма модернізації, ASMPA-R. Перші випробування стрільби ASMPA-R відбулися в грудні 2021 року, а другі — у березні 2022 року.
ASMP і ASMP-A мають довжину 5,38 м і важать 860 кг. Це надзвукова ракета великої дальності, оснащена рідинним прямоточним повітряно-реактивним двигуном. Літає зі швидкістю 2–3 Маха, дальність польоту становить від 80 до 300 км для ASMP і до 500 км для ASMP-A залежно від профілю польоту. ASMP використовує боєголовку TN 81 зі змінною потужністю від 100 до 300 кілотонн тротилу.
