Перша в поточному році телефонна розмова Трампа з «особою, схожою на Путіна», що відбулася пізнім вечором за київським часом 9 березня, відкрила новий сезон «talk show» у номінації «Огульна балаканина двох неадекватів на чолі ядерних держав, і чим це загрожує всьому світу».
Відмінність від попередніх сезонів цього шоу полягала в тому, що цього разу у світі вже тривали війни, затіяні цими персонажами, які виживають із розуму — в Україні та в районі Перської затоки.
За вже сформованою традицією, московську версію телефонної розмови Путіна і Трампа, як зазвичай, викладав «помічник Путіна з міжнародних питань» Юрій Ушаков.
Американська версія невдовзі після розмови була викладена самим Трампом.
Старий кадровий дипломат «брежнєвсько-громиковської школи» Ушаков викладає зміст і суть розмови нехай навіть у вигідному для Кремля ключі, але логічно зв'язно і аргументовано.
Трамп викладав, як зазвичай, суперечливо, що цілком відповідає його політиці взагалі.
Путінський помічник Ушаков заявив, що Трамп зателефонував Путіну, щоб «обговорити розвиток поточної міжнародної обстановки».
За словами Ушакова, Путін дав «характеристику того, що відбувається в даний час на лінії бойового зіткнення, де російські війська просуваються вельми успішно».
Це, як заявив Путін, має «спонукати режим у Києві піти нарешті шляхом переговорного врегулювання конфлікту».
При цьому в реальності просування окупантів в Україні фактично зупинилося: за даними OSINT-проєкту DeepState, з 23 лютого по 1 березня Росія втратила 16,2 кв. км української території — це перша втрата позицій за тижневий період з початку січня 2024 року.
Зі слів Ушакова, Трамп заявив про зацікавленість у «найшвидшому виході на припинення вогню і досягнення довгострокового врегулювання» в Україні.
Путін, як зазначив його помічник, висловив «позитивну оцінку» посередницьких зусиль, що вживаються США.
Крім російсько-української війни, у розмові обговорювався «розвиток поточної міжнародної обстановки», включаючи військову операцію США та Ізраїлю проти Ірану.
За словами Ушакова, Путін висловив Трампу міркування щодо врегулювання війни на Близькому Сході, зокрема за підсумками своїх бесід із лідерами країн регіону.
«Розмова мала діловий, відвертий і конструктивний характер. Президент США зазначив, що таке спілкування має здійснюватися на регулярній основі, лідери повідомили, що готові до цього. Розмова тривала близько години», — заявив Ушаков.
Вже наступного дня деякі штрихи вніс кремлівський прессекретар Дмитро Пєсков, хоча його коментарі не прояснили ситуацію, а скоріше «напустили туману».
За словами Пєскова, Трамп не просив про припинення вогню в Україні в розмові з Путіним.
Також Пєсков сказав, що Путін і Трамп обговорювали тему американських санкцій на російську нафту, але не детально.
Хоча, забігаючи наперед, зазначимо, що після розмови з Путіним Трамп заявив про намір зняти частину санкцій з нафтової галузі низки країн.
Пєсков також заявив, що Кремль не коментує інформацію медіа про те, що Москва передає Ірану розвідувальну інформацію для ударів по американських військах.
Говорячи про переговори щодо України, Пєсков туманно заявив, що врегулювання війни в Україні не відкладається через події в Ірані, незважаючи на паузу в переговорах.
Пєсков також заперечує, що питання територій залишилося останнім невирішеним на переговорах.
«Воно, природно, належить до категорій основних питань, але є ще безліч різних нюансів», — сказав Пєсков.
У свою чергу, Трамп особисто інформував громадськість про свою телефонну розмову з Путіним, назвавши цю бесіду «дуже доброю».
Трамп вважає, що Москва прагне «зіграти дуже конструктивну роль» у ситуації навколо Ірану.
Трамп фактично підтвердив, що має намір зняти частину санкцій проти Москви.
Він заявив, що зніме частину санкцій проти нафтової галузі інших країн.
При цьому, на його думку, відновлювати їх, можливо, і не доведеться, тому що «відновиться мир».
За інформацією тг-каналу Donald Trump на русском, Путін запропонував допомогу у врегулюванні ситуації на Близькому Сході, але Трамп відповів, що Путін міг би бути кориснішим, якби завершив війну з Україною.
«У мене була дуже добра розмова з президентом Путіним. На лінії було багато людей з нашого боку і з його боку. Ми говорили про Україну, де йде просто нескінченна боротьба. І коли — подивіться, між президентом Путіним і президентом Зеленським існує величезна ненависть. Вони ніяк не можуть домовитися. Але я думаю,
що це була позитивна розмова з цього питання. І, звичайно, потім ми говорили про Близький Схід. І він хоче бути корисним. Я сказав, що він міг би бути кориснішим, якби завершив війну між Україною і Росією. Це було б більш корисно. Але у нас була дуже добра розмова, і він хоче бути дуже конструктивним», — заявив Трамп у притаманному йому стилі.
Характерно, що Трамп продовжує звинувачувати у війні «ненависть між Зеленським і Путіним», хоча реальною причиною є імперіалістичний реваншизм московського режиму.
Reuters зазначає, що телефонна розмова Трампа і Путіна про війну в Ірані та перспективи миру в Україні відбулася всього за кілька годин після того, як глава Кремля попередив, що глобальна енергетична криза загрожує світовій економіці.
Дійсно, як зазначає видання The Moscow Times, після різкого стрибка ф'ючерсів нафти марки Brent до майже 120 доларів за барель і напередодні телефонної розмови Путіна з Трампом, у Москві було за участю Путіна проведено традиційне шоу у вигляді наради щодо ситуації на світовому нафтогазовому ринку в Кремлі, на яку були запрошені члени уряду,
чиновники АП і голова ЦБ Ельвіра Набіулліна.
У ході цього заходу, що широко висвітлювався в медіа, Путін запропонував Європі знову закуповувати російські нафту і газ.
«Будь ласка, ми ж ніколи не відмовлялися... Якщо європейські компанії, європейські покупці раптом вирішать переорієнтуватися і забезпечать нам довгострокову, стійку спільну роботу, позбавлену політичної кон'юнктури, визволену від політичної кон'юнктури, <...> ми готові працювати і з європейцями», — сказав Путін.
Росія, за його словами, має намір продовжувати постачання в Угорщину та Словаччину — останні дві країни ЄС, які продовжують закуповувати російські енергоресурси.
А крім того, збільшує експорт «у ті країни, які самі є надійними контрагентами».
Війна в Ірані та блокада Ормузької протоки, через яку проходить третина всієї світової нафтової торгівлі, за словами Путіна, «ударить по всій системі міжнародних економічних відносин» — зросте інфляція, «постраждає» виробництво товарів, а на енергоринках настане «нова цінова реальність», оскільки швидко замінити близькосхідні нафту і газ неможливо.
«Видобуток нафти, який зав'язаний на використання (Ормузької) протоки, ризикує повністю зупинитися вже в найближчий місяць», — спрогнозував Путін.
Російські енергокомпанії, за його словами, «завжди відрізнялися стабільністю» і «надійністю» поставок. Нинішні високі ціни, які в понеділок піднімалися до $119 за барель Brent, їм важливо використовувати для того, щоб «додаткову експортну виручку спрямувати на зниження свого боргового навантаження, заборгованості перед вітчизняними банками», підкреслив Путін.
Саме після цього постановочного заходу на тлі різкого стрибка цін на нафту і газ Трамп нібито першим зателефонував Путіну, і у них «відбулася прекрасна розмова», як той висловлюється у притаманній йому манері.
І вже після цієї розмови Трамп публічно підтвердив те, про що до того вже повідомляли медіа з посиланням на інсайди, а саме те, що для зниження цін на нафту і подолання дестабілізації глобального нафтового ринку, викликаної війною в Ірані, адміністрація Трампа нібито має намір послабити санкції проти Москви.
Правда, на той час ціни на нафту вже почали потроху знижуватися з низки причин.
Як тільки нафтові ф'ючерси злетіли вище $100 за барель, країни G7 задумали «розпакувати» стратегічні запаси нафти, як повідомило видання The Financial Times.
Потім послідувала низка суперечливих заяв Трампа про «закінчення або не-закінчення» війни в Ірані, і деякі з цих заяв призводили до зниження цін на нафтових біржах.
Заяви ці викликані тим, що війна зайшла в глухий кут, оскільки повалити іранський режим і встановити в Ірані лояльну Штатам владу не вдалося, так само як не вдалося спровокувати в Ірані повстання проти режиму, але це окрема тема.
Результатом цього стали метання Трампа, який спочатку в інтерв'ю CBS заявив, що війна в Ірані «значно випереджає графік» і «майже закінчена».
«Я думаю, війна практично завершена. У них немає флоту, зв'язку, військово-повітряних сил. Їхні ракети розлетілися на шматки. Їхні безпілотники знищуються всюди, включаючи виробництво безпілотників. Якщо подивитися, у них нічого не залишилося. У військовому сенсі нічого не залишилося», — сказав Трамп.
Після цього ціна на нафту Brent впала до 88 доларів, оскільки ринок, мабуть, сприйняв це як намір Трампа незабаром завершити бойові дії.
Але невдовзі Трамп знову заявив про війну з Іраном «до переможного кінця».
«Лідери Ірану ліквідовані, або вони відлічують хвилини до своєї ліквідації. Ми не заспокоїмося, поки ворог не буде повністю переможений», — заявив Трамп.
Таким чином, Трамп знову дав зрозуміти, що має намір воювати до «повної перемоги», тобто війна не закінчена, що суперечить сказаному раніше.
Подібна заява знову штовхнула ціну на нафту вгору.
До того ж, Трамп продовжив свої хитання.
«Ви сказали, що війна «повністю завершена». Але ваш міністр оборони каже, що «це тільки початок». Тож що з цього правда?» — запитали Трампа під час брифінгу.
«Можна сказати і те, і інше», — відповів Трамп.
Слід зазначити, що «повалення релігійно-тоталітарного режиму іранських аятол» і навіть знищення іранської ядерної програми, що загрожувала появою у релігійних фанатиків атомної бомби, були далеко не єдиними цілями адміністрації Трампа в цій війні.
Як одна з найважливіших цілей був взяття під контроль іранської нафти, ймовірно, за венесуельським сценарієм, тобто шляхом повалення нинішнього правлячого режиму в Ірані та встановлення іншого,
лояльного Вашингтону.
У подробиці про те, що це від самого початку було безглуздою затією, оскільки Іран — це «аж ніяк не Венесуела», вдаватися не будемо.
Про існування саме такої цілі однозначно свідчить інтерв'ю Fox Business директора Нацради з енергетичного домінування США Джаррода Ейгена, який заявив, що Вашингтон має намір взяти нафтові запаси Ірану під свій контроль.
«Наша мета — забрати з рук терористів величезні запаси нафти в Ірані», — сказав він.
Ейген, який є заступником помічника президента США, додав, що такий результат становить довгострокову вигоду, оскільки дозволить зняти ризики, пов'язані з поставками нафти через Ормузьку протоку.
Представник Білого дому також послався на приклад Венесуели, де внаслідок дій США на початку року вдалося швидко наростити видобуток нафти.
За словами Ейгена, американська нафтова компани Chevron досягла там рекордного рівня виробництва всього за два місяці.
Словом, у наявності банальний сировинний імперіалістичний переділ світу, як у ХІХ — на початку ХХ століть.
Правда, у рамках такої парадигми виникає питання: чому б Трампу не відібрати нафту у терористичного путінського режиму,
затіявши війну з Москвою?
В Україні таке починання Трампа точно підтримали б, і не треба було б умовляти вступити у війну против Москви, як курдів проти Ірану.
Тим більше що Москва війну вже сама почала понад 4 роки тому…
Але з реалізацією цієї затії нічого не виходить, війна затягується на невизначений термін і з незрозумілими перспективами, і тут уже Трамп отримує цілу низку проблем, що загострюються, насамперед внутрішні напередодні виборів, про що гостроумно пише британське видання The Spectator.
Зазначається, що Трамп дозволив Індії імпортувати більше російської нафти. Цей крок можна було б розцінити як черговий приклад іронічної абревіатури «TACO» — Trump Always Chickens Out («Трамп завжди здає назад»).
Але насправді це визнання кількох неприємних реалій. Міністр фінансів США Скотт Бессент уже заявив, що розглядає можливість зняття санкцій і з інших потоків російської нафти.
Перспективи російської економіки залишаються стабільно похмурими, хоча й далекі від критичного стану, пише автор матеріалу Чарльз Хеккер.
Зростання світових цін на енергію стане справжнім полегшенням для російського Міністерства фінансів,
Центрального банку і — що особливо важливо для Путіна — Міністерства оборони.
Тривала нестабільність поставок енергії з Близького Сходу раптово робить російські енергоресурси — навіть незважаючи на їх токсичну репутацію — порівняно привабливими.
Варто нагадати, що підхід США до санкцій проти російської нафти — незвичайний механізм стелі цін, розроблений при адміністрації колишнього президента Джо Байдена — відображав складність і взаємопов'язаність світових енергетичних ринків.
Він був покликаний позбавити Росію ключового джерела доходів для війни проти України, не викликавши при цьому різкого стрибка світових цін на енергію.
Цілком можливо, що відновляться переговори між Путіним і головою КНР Сі Цзіньпіном про будівництво другого газопроводу між двома країнами.
Переговори минулого року про проєкт «Сила Сибіру-2» зайшли в глухий кут через серйозні розбіжності щодо ціни газу.
Зростання цін на енергоносії, схоже, також додало Путіну нової впевненості.
Цього тижня він пригрозив припинити поставки російського газу і СПГ в Європу раніше запланованого ЄС терміну відмови від закупівель — 2027 року.
Трамп також розуміє, що стрибок цін на нафту і СПГ після американо-ізраїльських ударів по Ірану підриває його обіцянку знизити вартість життя в США.
Існує широко визнана залежність: кожне зростання ціни нафти на 10 відсотків у підсумку збільшує ціну бензину приблизно на 25 центів за галон.
Хоча ліцензія для Індії вигідна як Індії, так і Росії, справжні причини рішення Трампа знаходяться набагато ближче до дому — це проміжні вибори в США у листопаді.
Демократи мають намір активно використовувати тему вартості життя та доступності товарів у кампанії проти республіканців, а ціна бензину залишається одним із найбільш болючих показників для американських виборців.
Цікаво, що Трамп дозволив Індії купувати більше російської нафти, тоді як Китай просто почав це робити.
За останній місяць китайський імпорт російської нафти досяг рекордних рівнів.
Індія ж заявляє, що буде закуповувати стільки нафти, скільки буде потрібно для задоволення своїх енергетичних потреб, у будь-яких доступних постачальників.
Ось тут і з'явилися чутки про те, що Вашингтон невдовзі може оголосити про пом'якшення санкцій проти Росії,
які були закріплені публікацією агентства Reuters.
Як повідомляється, йдеться як про можливе широке ослаблення обмежень, так і про адресні варіанти, які дозволять деяким країнам, таким як Індія, купувати нафту з Росії, не побоюючись санкцій з боку США, включаючи мита.
Про послаблення може бути оголошено в найкоротші терміни, зазначили співрозмовники.
Ці заходи мають допомогти стримати різке зростання світових цін на енергоносії, викликане війною США та Ізраїлю проти Ірану, але водночас це може завадити зусиллям США щодо позбавлення Росії доходів для ведення війни проти України, зазначає Reuters.
Трамп і його помічники розробили план «щодо підтримки стабільності на енергетичних ринках» задовго до початку війни проти Ірану, повідомила прессекретар Білого дому Тейлор Роджерс.
Білий дім продовжить розглядати «всі варіанти, що заслуговують на довіру», зазначила вона.
Саме глухий кут в Іранській війні з подальшим хаосом на нафтових ринках, що загрожує внутрішніми і зовнішніми проблемами для вашингтонської адміністрації, став причиною «несподіваного» дзвінка Трампа Путіну та їхньої «задушевної розмови»,
зокрема про можливе часткове зняття санкцій з російської нафти.
Але після телефонної розмови Трампа і Путіна до моменту написання цих рядків минула вже доба, проте жодних офіційних заяв про зняття чи послаблення санкцій поки що не було.
Більше того, як заявила прессекретар Білого дому Керолайн Лівітт, питання зняття американських санкцій з нафтових секторів низки країн продовжує обговорюватися адміністрацією Трампа, але оголошень про скасування санкцій США проти нафтового сектору Москви та інших країн поки немає.
Що ж до продовження мирних переговорів по Україні в тристоронньому американо-україно-московському форматі, то з початком Другої Іранської війни Трампа їх «засунули в далеку шухляду», що вигідно Кремлю.
За останньою інформацією, переговори знову відклали на тиждень…
