Як передає Укрінформ, про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
За перші два місяці року касовий розрив уже перекрив весь річний плановий показник у $50,5 мільярда, що говорить про повну втрату контролю над фіскальною траєкторією.
Ситуацію ускладнює безпрецедентна розбіжність між звітністю Федерального казначейства та Міністерства фінансів. Казначейство зафіксувало доходи на рівні $31,36 мільярда проти $59,79 мільярда у звітності Міністерства фінансів - майже подвійна різниця, що виходить за межі будь-яких технічних похибок. Видатки при цьому практично збігаються: $101,47 мільярда проти $103,10 мільярда відповідно.
Західні економісти інтерпретують цей розрив як свідчення системної невизначеності бюджетного обліку та ймовірного завищення доходів у прогнозах міністерства фінансів. Незначне відхилення у видатках лише підтверджує: Кремль не збирається урізати витрати навіть за умови катастрофічного падіння надходжень.
Головний чинник провалу - обвал нафтогазових доходів, які у I кварталі 2026 року скоротилися до $18,1 мільярда, просівши на 45,5% у річному вимірі.
Це найгірший результат з 2022 року. Водночас видатки залишаються роздутими через масштабні асигнування на безпеку й оборону, формуючи структурний дисбаланс, який неможливо закрити без радикального перегляду пріоритетів.
Російські аналітичні центри, зокрема прокремлівський ЦМАКП, прогнозують, що річний дефіцит удвічі-утричі перевищить офіційні плани, особливо якщо енергетичні доходи залишаться на поточному рівні, а витрати продовжать зростати.
"Наявна ситуація демонструє деградацію інституційної узгодженості бюджетного процесу, де відомства подають суперечливі дані. Покривати дефіцит доведеться залишками на рахунках казначейства та надходженнями від приватизації - джерелами, які не забезпечують довгострокової стійкості", - зауважили у розвідці.
Читайте також: У Росії фіксують рекордну за останні 9 років заборгованість з виплати зарплат - ЦПД Після збереження цих тенденцій у Росії стикнуться з вичерпанням резервів і вибором між непопулярним скороченням видатків та пошуком нових джерел фінансування. Навіть у разі відновлення цін на енергоносії потенціал зростання доходів стримуватимуть слабка інвестиційна активність, структурні дисбаланси промисловості та логістичні провали.
Як повідомляв Укрінформ, Кремль планує скорочення підтримки агросекторуна тлі бюджетної кризи.
Фото: pixabay.com
