Росія обходить антидронову оборону на східному фланзі НАТО, і в подальшій суперечці, що виникає довкола цього, розпадається уряд країни, що зазнала удару, - Латвії. Це, якщо у кількох словах, підсумки останніх подій у Балтії. Якщо придивитися уважніше, цей епізод, однак, викрив і слабкості європейської архітектури безпеки. DW опитала експертів щодо оцінок ситуації.
Що насправді сталося?Уже місяцями Україна здійснює контрудари глибоко в російському тилу, застосовуючи новітні дрони, зокрема проти нафтової інфраструктури РФ. Раз по раз такі удари є успішними. Та якусь частину дронів Росії вдається збити або відхилити від курсу за допомогою засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). 7 травня Росія, вочевидь, вдалася до засобів РЕБ, після чого два українські дрони відхилилися від курсу й пішли на захід, зайшли у латвійський повітряний простір і, зрештою, впали. Один із них спричинив пожежу на колишньому нафтосховищі. За наявними даними, аж до моменту влучання латвійські військові не помітили дрони й не вживали жодних заходів оборони, як і не запускали систему оповіщення.
Глава уряду Евіка Сіліня від ліберально-консервативної партії "Нова Єдність" поклала політичну відповідальність на міністра оборони Андріса Спрудса. Той під її тиском оголосив про свою відставку. Слідом пішли й дев'ять депутатів його "Прогресивної партії". Сіліня раптом опинилася без урядової більшості - і 14 травня оголосила й про свою відставку.
Що буде далі?"Ззовні це, мабуть, виглядає так, ніби інцидент із дроном спровокував колапс коаліції", - сказала голова правління Асоціації оборонної промисловості Латвії Еліна Егле-Лочмеле. Утім, за її словами, політики й до цього не виконували власних обіцянок, насамперед у сфері оборони. "У цій ситуації зійшлося одразу кілька факторів", - додала вона в інтерв'ю DW.
Коаліція Сіліні, до якої входили також зелено-консервативна Селянська партія та ліві "прогресивні", була у поточному скликанні парламенту вже другим урядом. З моменту вступу на посаду восени 2023 року постійно виникали відкриті суперечки. Разом з кризою щодо падіння дронів, через звинувачення в корупції у відставку пішли міністр сільського господарства та керівник Державної канцелярії.
Чергові парламентські вибори заплановані на 3 жовтня. До того часу країною має керувати тимчасовий уряд. Президент Едгарс Рінкевичс доручив тепер депутату від найбільшої опозиційної фракції Андрісу Кулбергсу сформувати новий кабінет міністрів.
Лобістка оборонної промисловості Лочмеле заявила DW, що, на її думку, недоречно говорити, що країна зараз перебуває в кризі, а навпаки - виборці тепер мають шанс самі оцінити, які партії діють відповідально. "Це дуже хороший урок для нашої демократії".
Що відбувається у сфері антидронової оборони?Набагато тривожнішим за політичний вимір вважають те, що цей інцидент показав стосовно готовності оборони території НАТО: "Небо геть не є безпечним", - сказав DW директор Ризького центру геополітичних досліджень Маріс Анджанс. Зокрема й тому, що Латвія досі не має ні систем Patriot, ні IRIS-T.
За даними міністерства оборони країни, у 2024 році уряд ухвалив план на 650 мільйонів євро, розрахований до 2036 року. Він передбачає, що Латвія спільно з Естонією ще цього року мають взяти на озброєння німецьку систему ППО IRIS-T. За оборону на ближніх рубежах має відповідати шведська система RBS 70 NG.
Наявних зараз систем, включаючи протиповітряний комплекс NASAMS, який Іспанія розмістила в Латвії, недостатньо, зазначає Анджанс. "Якби нам довелося мати справу з 50 безпілотниками одночасно - або, як Україні, часом навіть із сотнями дронів та ракет одночасно, - ми б не впоралися".
Та на помилках у Латвії не навчилися навіть після першого падіння російського "Шахеда" восени 2024 року, констатує Анджанс. Тим часом президент України Володимир Зеленський анонсував відправку експертів до Латвії та домовився про співпрацю зі своїм колегою Рінкевичсом.
Наразі Україна має технологічну перевагу в галузі ударних дронів та дронів-перехоплювачів, частина з яких працює на базі штучного інтелекту. Це, з одного боку, дозволяє Києву атакувати стратегічні цілі в Росії, а з іншого - пропонувати власні розробки іншим державам, наприклад, Німеччині, або ж країнам Перської затоки, які зазнають атак із боку Ірану.
Чи ця історія - частина "гібридної війни" Росії?Як і Україна, три балтійські країни - Латвія, Литва та Естонія - колись були частиною Радянського Союзу і, виходячи з цього досвіду,
прагнули зблизитися із Заходом. Країни Балтії вступили до НАТО та ЄС навесні 2004 року. Задля стримування Росії, у відповідь на анексію Росією українського півострова Крим у 2014 році, НАТО розгорнуло багатонаціональні підрозділи в Балтії та Польщі.
Попри це, три держави продовжують побоюватися, що Москва може порушити й їхній суверенітет. У Латвії та Естонії досі залишаються великі російські меншини, які також є ціллю для російської пропаганди. У межах ширшої "гібридної війни" Росії експерти фіксують спроби дестабілізації й у регіоні навколо Балтійського моря. Зокрема, у Північній та Східній Європі, а також у Німеччині з цією російською доктриною пов'язують численні кібератаки, підпали із застосуванням вибухівки та періодичні інциденти з дронами.
Наразі ніщо не вказує на те, що у цьому випадку Росія навмисно спрямувала українські дрони до Латвії і свідомо поцілила у колишній енергооб'єкт. Проте, незалежно від умислу, ці інциденти вкотре демонструють нагальну потребу зміцнення антидронової оборони НАТО. 17 травня Латвія знову повідомила про короткочасне порушення повітряного простору дроном, а того ж дня на сході Литви впав український дрон з вибухівкою.
