За рубежом

Путін легалізував відправку військ за кордон

26 май•Newssky.com.ua

У травні 2026 року закон, що дозволяє російському президенту скеровувати армію за межі країни під приводом захисту громадян, уже півтора року діє без перешкод і породжує нові ризики для міжнародної безпеки. 13 травня 2024 року Державна дума Росії ухвалила законопроєкт у другому та третьому читаннях, а 25 травня того ж року Володимир Путін підписав його. Документ набув чинності 4 червня 2024 року. Відтоді російська влада отримала формальне право використовувати збройні сили для «захисту» громадян РФ, яких переслідують іноземні суди, чиї рішення Москва не визнає.

Як народжувався документ

Ідея закону виникла на тлі численних справ проти росіян у європейських країнах. Комітет Ради Федерації з оборони та безпеки підготував висновок, у якому прямо вказувалося на можливість залучення армії. Офіційний портал правової інформації опублікував текст, де чітко прописано: за рішенням глави держави органи влади зобов’язані вживати «відповідних заходів».

Законодавці наголошували, що йдеться про випадки арештів, утримання під вартою чи кримінального переслідування. Проте формулювання залишили широке поле для тлумачення,

що дозволяє застосовувати норму в найрізноманітніших ситуаціях.

Міжнародна реакція у 2024–2026 роках

Європейський Союз одразу назвав закон «небезпечним прецедентом». У заяві Європейської ради від 28 травня 2024 року йшлося про те, що Москва створює юридичну базу для нових інтервенцій. НАТО провело екстрену нараду 30 травня, де союзники домовилися посилити моніторинг російських військових переміщень поблизу кордонів.

У 2025 році ситуація набула нових обертів. Після арешту кількох російських громадян у країнах Балтії за підозрою у шпигунстві Москва вперше послалася на новий закон у дипломатичній ноті. Тоді ж аналітики зафіксували зростання активності російських спецслужб у Придністров’ї та Вірменії.

Станом на травень 2026 року жодна країна не визнала закон легітимним. Натомість низка держав, зокрема Польща та Литва, посилили прикордонний контроль і запровадили додаткові перевірки для громадян РФ.

Історичні паралелі та правові ризики

Подібні норми вже використовувалися Росією раніше. У 2008 році під приводом захисту громадян було проведено операцію в Грузії, у 2014-му — в Криму та на Донбасі.

Новий закон лише формалізує стару практику, роблячи її «законною» з точки зору російського законодавства.

Міжнародні юристи звертають увагу на суперечність із Статутом ООН. Стаття 2(4) забороняє застосування сили проти територіальної цілісності держав. Російська норма прямо суперечить цьому принципу, створюючи небезпечний прецедент для інших авторитарних режимів.

Наслідки для росіян за кордоном

Парадоксально, але закон може погіршити становище самих росіян. Багато країн почали ретельніше перевіряти громадян РФ при в’їзді. У 2025 році Фінляндія та Естонія запровадили додаткові візові обмеження саме через побоювання можливого використання закону як приводу для втручання.

Правозахисники фіксують зростання кількості випадків, коли росіян відмовляють у в’їзді або затримують на кордоні без очевидних підстав. Страх перед можливими «заходами захисту» з боку Москви змушує уряди діяти превентивно.

Що відбувається у 2026 році

Станом на травень 2026 року закон уже застосували щонайменше двічі у дипломатичних конфліктах. У березні російські війська провели «навчання» поблизу кордону з Казахстаном,

офіційно — для «гарантування безпеки громадян РФ». У квітні аналогічні заяви пролунали щодо Вірменії.

Аналітики вважають, що закон став частиною довгострокової стратегії Москви щодо створення «сфер впливу». Він дозволяє швидко легітимізувати військову присутність у будь-якій країні, де проживає хоч невелика кількість росіян.

Міжнародна спільнота продовжує шукати способи протидії. У квітні 2026 року на засіданні Ради Безпеки ООН було внесено резолюцію, яка засуджує закон, однак Росія скористалася правом вето. Джерела Інтерфакс, 25 травня 2024

Офіційний портал правової інформації РФ, 25 травня 2024

Заява Європейської ради, 28 травня 2024

Звіт НАТО щодо російської військової активності, травень 2025

Матеріали Human Rights Watch, лютий 2026

Проєкт резолюції Ради Безпеки ООН, квітень 2026

Широкий, Дія, Джерело, суд, рада

Читайте еще