Президент Румунії Нікушор Дан скликав засідання Вищої ради національної оборони після інциденту з падінням російського безпілотника на житловий будинок у місті Галац, що стався в ніч під час масованої атаки Росії по території України. Подія вже викликала різку реакцію в Бухаресті, а також на рівні європейських партнерів, які висловили солідарність Румунії та підтримали її право на відповідь у межах міжнародного права та союзницьких механізмів безпеки.
Як повідомила міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою, вона офіційно викликала посла Російської Федерації до МЗС, щоб довести до його відома позицію Бухареста та перелік дипломатичних заходів, які Румунія планує вжити у відповідь на інцидент. За її словами, ситуація є надзвичайно серйозною, оскільки йдеться про влучання військового об’єкта на територію житлової забудови країни-члена ЄС і НАТО.
У своєму виступі в ефірі TVR Info Цою наголосила, що падіння дрона є неприйнятним та становить загрозу для цивільного населення, навіть якщо інцидент стався внаслідок бойових дій за межами Румунії. Вона підкреслила,
що уряд уже координує дії з союзниками по Європейському Союзу та НАТО, які, за її словами, оперативно відреагували на подію та підтвердили підтримку Румунії.
“Сьогодні в другій половині дня я викликала посла Російської Федерації до Міністерства закордонних справ. Йому будуть повідомлені заходи, яких Румунія вживатиме на дипломатичному рівні у відповідь на цей інцидент”, – заявила міністерка, додавши, що Бухарест розглядає різні варіанти реагування в межах міжнародного права та союзницьких процедур.
Окремо Оана Цою зазначила, що інцидент із падінням російського дрона може відповідати критеріям для застосування статті 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає консультації між державами-членами НАТО у разі виникнення загрози їхній територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці. Вона наголосила, що Румунія не діє самостійно, а координує свої кроки з партнерами по Альянсу, оскільки “жодна країна не може протистояти таким ризикам поодинці”.
Президент Нікушор Дан, своєю чергою, повідомив, що скликав засідання Вищої ради національної оборони Румунії (CSAT),
щоб терміново оцінити наслідки інциденту та виробити комплексну державну позицію. Він назвав подію найсерйознішим випадком порушення безпеки на території Румунії від початку повномасштабної війни Росії проти України.
У своєму дописі в соціальній мережі X президент заявив, що відповідальність за інцидент повністю лежить на Російській Федерації. Він наголосив, що Румунія відповість “пропорційно, рішуче та скоординовано” як на національному рівні, так і разом із союзниками в ЄС і НАТО. За його словами, характер події є безпрецедентним і потребує швидкої та системної реакції міжнародної спільноти.
“Ми вживатимемо пропорційних заходів щодо Російської Федерації. Безпрецедентний характер події вимагає рішучої, скоординованої та адекватної відповіді”, – підкреслив Дан.
За попередніми даними румунських та міжнародних медіа, у ніч на 29 травня під час чергової масованої атаки Росії по Україні безпілотник типу “Герань-2” (російське маркування іранських дронів-камікадзе Shahed) збився з курсу або був відхилений засобами РЕБ і влучив у 10-поверховий житловий будинок у місті Галац,
що розташоване неподалік кордону з Україною. Внаслідок удару було госпіталізовано щонайменше двох людей, ще близько 70 мешканців будинку евакуйовано, а частина будівлі зазнала серйозних пошкоджень.
Інцидент викликав значний резонанс у Румунії, оскільки це один із найсерйозніших випадків, коли наслідки російських атак на Україну безпосередньо зачепили територію країни-члена НАТО. Після початку повномасштабного вторгнення Росії неодноразово фіксувалися падіння уламків дронів на території Румунії, однак пряме влучання у житловий будинок із постраждалими розглядається як ескалаційний сигнал.
У політичних колах Румунії вже лунають заклики до посилення систем протиповітряної оборони в прикордонних регіонах та перегляду процедур реагування НАТО на подібні інциденти. Експерти зазначають, що випадок у Галаці може стати підставою для активнішого використання консультаційного механізму НАТО, передбаченого статтею 4, а також для посилення військової присутності Альянсу в регіоні Чорного моря.
На цьому тлі Бухарест опинився в ситуації, коли необхідно одночасно демонструвати стриманість і рішучість: з одного боку, уникати прямої ескалації з Росією, з іншого — забезпечити безпеку власної території та громадян. Очікується, що найближчим часом Рада нацбезпеки Румунії ухвалить низку рішень щодо посилення оборонних заходів і координації з союзниками по НАТО.
