Кампанія українських спецслужб та військових із ліквідації нафтопереробних потужностей РФ принесла війну безпосередньо в життя пересічних росіян. Масштабний дефіцит автомобільного пального, який охопив усю країну, перетворюється на серйозний виклик для Володимира Путіна напередодні майбутніх парламентських виборів.
Про це йдеться в аналітичному матеріалі авторитетного американського видання The Wall Street Journal.
Масштаби паливного колапсу в цифрах та фактах
Завдяки регулярним та точним атакам Сил оборони України на об'єкти російського військово-промислового та енергетичного комплексів, станом на 20 червня з ладу було виведено приблизно 28% усіх нафтопереробних потужностей РФ. Ситуація стала настільки критичною, що Кремль змушений піти на безпрецедентні кроки:
- Закупівля пального за кордоном: Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков підтвердив, що Росія вперше за багато десятиліть планує розпочати імпорт палива і вже веде перемовини з низкою держав.
- Параліч у столиці: Криза пального стала загальнонаціональною. Навіть у Москві масово закриваються автозаправні станції, а на тих АЗС, що продовжують працювати, водії змушені стояти в багатовересневих чергах.
- Повернення до радянських методів: У багатьох регіонах запроваджують ручне нормування відпуску нафтопродуктів — від спеціальних талонів та списків до цифрових QR-кодів, що нагадує радянський дефіцит.
Політичні ризики для Кремля
Паливна криза спалахнула дуже невчасно для чинного російського режиму — напередодні вересневих виборів до Державної думи.
За оцінками московського аналітика Андрія Колеснікова, у суспільстві стрімко накопичується втома та роздратування, які виливаються в нарікання на владу та нескінченну війну. Хоча результати голосування повністю контролюються, вибори залишаються єдиним майданчиком для тихого висловлення невдоволення громадян.
На серйозність ситуації вказує і той факт, що Володимир Путін особисто змушений був визнати реальність дефіциту. Економіст Яніс Клюге зазначає: криза набула таких масштабів, що ігнорувати її для глави Кремля було б небезпечно, оскільки це продемонструвало б його повну відірваність від реальних проблем у країні. При цьому Путін знову відкинув можливість будь-яких компромісів чи припинення вогню з Україною.
Україна методично б'є по паливній інфраструктурі ворога вже понад три роки. Якщо раніше Росії вдавалося оперативно усувати пошкодження та уникати системного дефіциту, то цього року ситуація змінилася. Інтенсивність нових ударів суттєво перевищує можливості РФ щодо відновлення заводів, що додатково ускладнюється дією жорстких міжнародних санкцій, які блокують постачання обладнання.
