Європейські країни дедалі активніше перебудовують свою оборонну політику, виходячи зі сценарію, за якого у разі прямого конфлікту з Росією вони можуть залишитися без негайної військової підтримки Сполучених Штатів.
Саме тому уряди держав НАТО на східному фланзі Альянсу прискорюють зміцнення кордонів, збільшують оборонні бюджети та розширюють власні військові спроможності, прагнучи бути готовими діяти самостійно.
За даними Politico, дедалі більше європейських столиць усвідомлюють, що традиційна модель безпеки, за якої США автоматично брали на себе головну роль у стримуванні Росії, більше не сприймається як гарантована. Саме тому країни Європи нарощують виробництво озброєння, розвивають оборонну промисловість та готують власні сили до можливого масштабного протистояння.
Особливу увагу приділяють державам, які безпосередньо межують із Росією або Білоруссю. Фінляндія зміцнює найдовший сухопутний кордон НАТО з РФ, Польща продовжує реалізацію масштабного проєкту "Східний щит", а країни Балтії інвестують у фортифікації, системи спостереження та нові оборонні рубежі.
Водночас європейські уряди збільшують чисельність резервістів і пришвидшують модернізацію своїх армій.
Видання зазначає, що ключовою причиною таких змін стала невизначеність щодо майбутньої ролі Вашингтона у забезпеченні європейської безпеки. На цьому тлі дедалі більше політиків говорять про необхідність створення сильнішої європейської системи оборони, здатної діяти навіть без безпосередньої участі американських військ.
Аналітики вважають, що нинішня трансформація може стати найбільшою зміною європейської оборонної політики за останні десятиліття. Якщо раніше більшість країн покладалася насамперед на американські гарантії безпеки, то тепер Європа дедалі активніше переходить до моделі, за якої головна відповідальність за захист континенту лежатиме на самих європейських союзниках.
