Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні країни вислали сотні російських розвідників та запровадили масштабні санкції, покликані ускладнити Москві доступ до сучасних технологій для виробництва озброєння. Однак російські спецслужби знайшли нові шляхи обходу цих обмежень, використовуючи Японію як один із ключових логістичних центрів.
Про це йдеться у розслідуванні The New York Times із посиланням на джерела в західних спецслужбах.
За даними журналістів, після вислання російських агентів із країн Європи частина співробітників російської розвідки перебралася до Японії. Видання називає країну важливою ланкою російської схеми через відносно слабке законодавство у сфері боротьби зі шпигунством та потужний сектор високотехнологічного виробництва.
Українська влада оцінює, що близько 90% російських ракет і безпілотників містять японські компоненти, які потрапляють до Росії переважно через треті країни.
Як стверджує The New York Times, координацію операції в Токіо здійснює засекречений підрозділ Головного управління Генерального штабу ЗС РФ (ГРУ) — так зване 20-те управління.
Його співробітники, прикриваючись дипломатичними або комерційними посадами, займаються пошуком, закупівлею та переправленням до Росії товарів подвійного призначення.
Ключовою фігурою цієї мережі журналісти називають Максима Володимировича Фільченкова, співробітника ГРУ, який офіційно працює в російській авіакомпанії «Аерофлот». За інформацією видання, він прибув до Токіо у лютому 2024 року, коли через санкції Росія зіткнулася з гострим дефіцитом високотехнологічного обладнання.
Після прибуття Фільченков почав активно вибудовувати контакти з логістичними компаніями, які здійснюють перевезення між Японією та країнами, що підтримують торговельні зв'язки з Росією. Однією з таких компаній журналісти називають Proco Air, яка позиціонує себе як «міст між Японією та Росією». Вона орендує вантажні місця на рейсах до держав, де продовжує працювати «Аерофлот», після чого товари можуть переправлятися до Росії.
За оцінками західних спецслужб, саме через подібні логістичні схеми Москва обходить експортні обмеження. Водночас журналісти наголошують, що сама торгівля через треті країни не є незаконною,
якщо вона не порушує чинного санкційного законодавства.
Японія залишається одним із найбільших світових експортерів технологій подвійного призначення. Одним із головних покупців такої продукції є В'єтнам, який, за оцінками західних експертів, також став одним із найбільших каналів постачання високотехнологічних компонентів до Росії.
Представники Proco Air заперечили будь-які зв'язки з російською розвідкою та заявили, що перевозять виключно дозволені товари, переважно медичне обладнання й косметичну продукцію. Однак журналісти The New York Times отримали документи, згідно з якими одержувачем одного з вантажів була московська фармацевтична компанія R-Pharm.
Засновник R-Pharm Олексій Репік перебуває під санкціями Австралії, Великої Британії та Канади через зв'язки з російською владою. Водночас сама компанія не внесена до санкційних списків Японії.
Україна неодноразово звертала увагу японської влади на використання японських компонентів у російській зброї. У 2025 році Київ направив до Міністерства закордонних справ Японії кілька дипломатичних звернень із фотографіями та переліком виявлених у російських ракетах і безпілотниках мікросхем,
передавачів та інших деталей японського виробництва.
При цьому оприлюднені документи не свідчать про прямий продаж продукції Росії японськими виробниками. Більшість компаній заявили, що дотримуються міжнародних санкцій та експортного контролю, а окремі виробники наголосили, що знайдені компоненти вже давно зняті з виробництва.
Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії повідомило, що регулярно попереджає компанії про спроби обходу санкцій і запроваджує обмеження щодо організацій, які можуть сприяти Росії.
У січні поліція Токіо повідомила про викриття російського розвідника, який видавав себе за громадянина України та намагався отримати комерційні секрети японської компанії. Однак через відсутність у країні окремого закону про шпигунство правоохоронці змогли відкрити справу лише проти японського співробітника за порушення законодавства про недобросовісну конкуренцію. Сам підозрюваний агент залишив територію Японії ще до висунення офіційних обвинувачень.
