Мало хто міг припустити, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) діятиме настільки стрімко. На початку тижня консервативний Християнсько-демократичний союз (ХДС) Мерца опинився на межі глибокої кризи після того, як Єнс Шпан (Jens Spahn) був змушений залишити посаду голови парламентської фракції ХДС/ХСС через розкриття інформації про народження в нього у США дитини за допомогою сурогатної матері.
У Німеччині сурогатне материнство заборонене, проте Шпан просто проігнорував цю заборону. Керований поєднанням самовпевненості та безтурботності, він, судячи з усього, вважав, що зможе просто перечекати скандал, який спалахнув, і уникнути наслідків для своєї політичної кар'єри.
Керівництво консерваторів також суттєво недооцінило масштаб завданої шкоди. Партії та уряду загрожували тижні виснажливих дискусій на морально-етичні теми, здатних паралізувати всю їхню роботу. Це затьмарило б навіть перебіг кампанії з виборів до земельних парламентів Саксонії-Ангальт та Мекленбургу - Передньої Померанії, де ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (АдН), за даними соцопитувань,
наразі впевнено лідирує.
Мерцу не була потрібна ще одна кризаСудячи з усього, останніми днями це все зрозумів і Фрідріх Мерц. Ще одна криза йому точно була не потрібна. І тому канцлер вирішив скористатися скандалом навколо Єнса Шпана як сприятливим моментом - він перейшов у наступ і намагається одним рішучим кроком переломити ситуацію на свою користь.
Одне можна сказати точно: Мерц і Шпан і без того ніколи не були ідеальним політичним тандемом. Обіймаючи посаду голови фракції ХДС/ХСС у Бундестазі, Шпан, безсумнівно, проявив себе як сильний переговорник та вправний політичний гравець в умовах непростого коаліційного альянсу із соціал-демократами. Однак він неодноразово робив самостійні кроки, які викликали невдоволення як депутатів, так і канцлера.
Крім того, Шпан недооцінив основоположні цінності своєї партії - питання ролі класичної сім'ї та гідності людського життя. Саме вони зачіпають ключові положення консервативного світогляду ХДС. Тепер Мерц намагається усунути цей системний недолік за допомогою кадрових перестановок у партійній верхівці.
Нова розстановка сил у керівництві ХДС
Він провів зміни в трьох ключових ланках своєї владної конструкції - і ці кроки виходять далеко за межі простого усунення наслідків скандалу, спричиненого діями Шпана.
Головою парламентської фракції ХДС/ХСС призначається одна з найближчих довірених осіб канцлера - Торстен Фрай (Thorsten Frei), який чудово орієнтується в усіх тонкощах життя фракції. Мерц розраховує, що той зможе утримати фракцію в потрібному руслі, поєднуючи вміння домовлятися з необхідною жорсткістю.
На посаді керівника відомства федерального канцлера Фрай, утім, на думку багатьох, був занадто м'яким і нерідко не справлявся з роллю сполучної ланки з партнером по правлячій коаліції - Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН). Тепер стратегічно не менш важливу для канцлера посаду голови його відомства обійняла Ніна Варкен (Nina Warken) - вперше в історії цю структуру очолить жінка. Мерц давно з нею знайомий і, оголошуючи про призначення, назвав Варкен своєю "головною опорою". Їй тепер належить знову налагодити співпрацю з партнером по коаліції, яка зайшла у глухий кут.
Третій учасник кадрової рокіровки - Карстен Ліннеманн (Carsten Linnemann),
який до цього обіймав посаду генерального секретаря ХДС. Він замінить Ніну Варкен на чолі міністерства охорони здоров'я - одного з найпроблемніших і найзатратніших відомств. Як представник ліберального економічного крила партії, Ліннеманн може виявитися саме тим діяльним управлінцем, який потрібен Мерцу для проведення болісних, але необхідних реформ.
На цьому кадрові перестановки можуть не завершитися: напруження наростає і в міністерстві транспорту, Фрідріх Мерц дедалі більше незадоволений відсутністю відчутних результатів у роботі відомства. Те, що відбувається в ці дні в Берліні, можливо, є останнім шансом нарешті надати хиткій урядовій коаліції той давно обіцяний імпульс, який необхідний для виведення Німеччини на шлях економічного зростання.
Мерц поставив собі надзвичайно високу планкуФрідріх Мерц має намір знову повернути собі право визначати тон суспільної дискусії. Він хоче якомога швидше закрити главу під назвою "Шпан". Решта літа за жодних обставин не повинна пройти під знаком морально-етичних суперечок, з яких АдН зможе знову здобути політичну вигоду.
План Мерца такий: із вересня увагу суспільства має бути переспрямовано зі скандалів на реформи, які проводить уряд.
Мерц сам встановив для себе надзвичайно високу планку. Однак вибору у нього майже не залишалося: ніколи ще в історії Німеччини чинний федеральний канцлер не мав настільки низьку підтримку, як зараз. Якщо нинішнє кадрове перезавантаження провалиться, цьому уряду настане кінець, а АдН в опитуваннях громадської думки продовжить стрімко нарощувати позиції. Втім, вона й без того вже є провідною політичною силою країни.
Автор: Дірк Еммеріх (Dirk Emmerich), кореспондент німецьких телеканалів n-tv та RTL, багато років жив і працював у Москві, а також у Вашингтоні, був кореспондентом n-tv у Сирії, Лівії, Афганістані та інших країнах, де панували військові конфлікти.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.
