Казахстан поступово нарощує власну геополітичну суб'єктність і виходить з-під монопольного впливу Кремля в Центральній Азії. Про це заявив полковник Євген Сасько, колишній заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ. За словами експерта, Астана діє обережно, але системно, поступово позбавляючись залежності від Москви. Він вважає, що ключову роль у цьому процесі відіграють Китай, Туреччина та тюркський світ. На думку полковника, Україна має шанс стати частиною нової архітектури регіону, якщо запропонує Казахстану досвід виживання державності під час війни.
Про це заявив полковник Євген Сасько, колишній заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ. Він зазначив, що для держави, яка формально є союзником Кремля по ОДКБ та ЄАЕС, публічний заклик президента Казахстану до заморозки війни є демонстративним сигналом.
"Казахстан явно нарощує геополітичну суб'єктність. Вимальовується тонка стратегія, де рф не витісняють силою, а поступово піджимають, позбавляючи монополії на Центральну Азію", - зазначив Євген Сасько. Євген Сасько вважає, що Казахстан дистанціюється від Росії.
Експерт пояснив, що Астана розвиває Середній коридор - маршрут Китай-Казахстан-Каспій-Азербайджан-Грузія-Туреччина-Європа який дає змогу обходити територію Росії. За його даними, вантажопотік цим коридором у 2024 році становив від 3,3 до 4,5 млн тонн, тоді як у 2021-му - лише близько 500 тис. тонн. Крім того, Казахстан розширює військову освіту, оборонну співпрацю та технологічні проєкти з Туреччиною, Азербайджаном, Узбекистаном і Киргизстаном, а Токаєв просуває Організацію тюркських держав як економічний центр.
Полковник наголосив, що після подій січня 2022 року та повномасштабного вторгнення Росії в Україну Казахстан значно серйозніше почав ставитися до власного суверенітету, армії та національної ідентичності. Відмова визнавати окуповані території України він назвав принциповою позицією держави з величезним кордоном із Росією та значною російськомовною меншиною.
"Токаєв діє дуже обережно і повільно відв'язує Казахстан від російської системи залежності", - підкреслив Сасько. На думку експерта, Київ може працювати з Астаною через тему безпеки державності,
пропонуючи досвід стійкості управління, захисту критичної інфраструктури та протидії інформаційним операціям. Він також вважає перспективним для України стати партнером у розвитку Середнього коридору та передавати військовий досвід - зокрема, підготовку командного складу, штабів і систем безпілотників.
Пояснили реакцію Кремля на слова ТокаєваАналітики звернули увагу, що Путін не відреагував публічно на заклик Токаєва під час зустрічі в Омську, натомість пізніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що президент Росії детально пояснив казахстанському колезі, чому заморозити лінію фронту неможливо. За оцінкою експертів, Кремль продовжує наполягати на досягненні своїх воєнних цілей, попри падіння рейтингів довіри до Путіна та зростання втрат на фронті.
Сасько додав, що Україні варто уникати вимог до Казахстану щодо явної антиросійської позиції, щоб не відлякати Астану від співпраці. Натомість, за його словами, співпрацю варто будувати навколо спільних інтересів - зокрема, через посилення партнерства з Туреччиною, яка має значний вплив у регіоні.
Пояснили, чому Путін відхилив ідею заморозки війниРаніше Інформатор повідомляв, що аналітики ISW пояснили навіщо Путін використав заклик Токаєва щодо заморозки війни під час зустрічі в Омську. За оцінкою експертів, Кремль скористався цією нагодою, щоб нагадати росіянам про виправдання продовження бойових дій, попри внутрішні проблеми Росії.
Також ми писали, що в МЗС України оцінили заклик Токаєва до Путіна зупинити війну, наголосивши, що цінують таку позицію, але на Москву потрібно більше тиску.
