Про це повідомляє Bloomberg.
Програма отримала назву “Шість мереж” і стала частиною п’ятирічного плану Китаю на 2026–2030 роки. Вона вперше об’єднує найбільші інфраструктурні проєкти країни в єдину систему замість окремого розвитку енергетики, транспорту, зв’язку та водного господарства.
Програма охоплює електромережі, водну інфраструктуру, телекомунікації, обчислювальні потужності, логістику та підземні міські комунікації. За оцінкою China Securities, загальні витрати перевищать 26 трлн юанів, або близько $3,8 трлн.
Це майже на 50% більше, ніж Китай сукупно інвестував у ці шість напрямів протягом попередньої п’ятирічки у 2021–2025 роках.
Навіщо штучному інтелекту електростанції та водогониПекін виходить із того, що перемога у глобальній гонці ШІ залежить не тільки від сучасних чипів і мовних моделей. Дата-центрам потрібні величезні обсяги електроенергії, вода для охолодження, швидкі канали зв’язку та стабільні логістичні ланцюги.
Китай планує побудувати високопродуктивні суперкомп’ютерні центри, універсальні дата-центри та окремі обчислювальні хаби для штучного інтелекту.
Їх хочуть з’єднати високошвидкісними мережами, щоб автоматично передавати завдання до центрів, які мають вільні потужності.
Фактично йдеться про створення єдиної національної системи обчислень, яка працюватиме за принципом електромережі: ресурси спрямовуватимуть туди, де вони потрібні в конкретний момент.
Окремо Китай розвиватиме надшвидкісний оптоволоконний інтернет, супутниковий зв’язок і мобільну мережу шостого покоління – 6G. Ця інфраструктура має підтримувати автоматизацію заводів, робототехніку, безпілотні автомобілі та інші сервіси на основі ШІ.
Дата-центри отримають окрему енергосистемуЕнергетична частина програми передбачає розширення ліній електропередачі на великі відстані, модернізацію міських і сільських мереж та будівництво нових накопичувачів енергії.
Пекін також хоче створити систему диспетчеризації на основі штучного інтелекту. Вона відстежуватиме стан мережі в реальному часі, перерозподілятиме електроенергію та узгоджуватиме роботу відновлюваних джерел із потребами дата-центрів.
Обчислювальна інфраструктура Китаю вже споживає обсяг електроенергії,
який майже вдвічі перевищує річне виробництво гідроелектростанції “Три ущелини” – найбільшої у світі за встановленою потужністю.
Збільшення виробництва сонячної та вітрової енергії має одночасно знизити витрати дата-центрів, посилити енергетичну безпеку та допомогти Китаю рухатися до вуглецевої нейтральності.
Під китайськими містами прокладуть 770 тисяч кілометрів мережПрограма не обмежується цифровою інфраструктурою. Пекін планує прокласти або оновити близько 770 тисяч кілометрів водопровідних, каналізаційних, газових і теплових мереж під містами.
Модернізація має скоротити витоки, зменшити ризик підтоплень і замінити застарілі комунікації. Водночас ці роботи повинні підтримати будівельну галузь, яка втратила частину замовлень через затяжну кризу на ринку нерухомості.
У водному господарстві Китай посилюватиме дамби, водосховища та системи захисту від повеней. Також передбачено розширення каналів для перекидання води з багатоводних районів до посушливих регіонів і модернізацію великих зрошувальних систем.
Логістичну мережу перебудують так, щоб швидше з’єднати заводи,
порти, склади та центри розподілу. Пекін розраховує знизити транспортні витрати й полегшити доставлення товарів між густонаселеними містами та віддаленими гірськими районами.
Хто заплатить за мегапроєктОб’єкти, які не мають приносити прямого прибутку, зокрема дамби, водосховища та системи захисту від повеней, фінансуватимуть переважно через державні й місцеві облігації та кредити державних банків розвитку.
До будівництва логістичних центрів і міських комунікацій влада планує залучати приватних інвесторів. Вони можуть отримувати концесії та заробляти на експлуатації об’єктів після завершення робіт.
Електромережі, телекомунікації та обчислювальні центри мають переважно фінансувати державні корпорації й приватний бізнес. Окремо Китай готує програму на 2 трлн юанів, або близько $295 млрд, для створення загальнонаціональної мережі дата-центрів, повідомляв Reuters.
Що може зірвати план КитаюГоловною проблемою залишається фінансування. Економічне зростання Китаю сповільнилося, споживчий попит залишається слабким, а тривала криза нерухомості тисне на доходи компаній та інвестиції.
Місцеві органи влади, які традиційно оплачували значну частину інфраструктурного будівництва, втратили доходи від продажу землі. Вони скоротилися більш ніж удвічі порівняно з піковим 2021 роком. Водночас Пекін обмежує нові запозичення регіонів через накопичені приховані борги.
Ще одна перешкода – американські обмеження на експорт передових напівпровідників. Вони ускладнюють Китаю доступ до найпотужніших чипів, необхідних для дата-центрів і навчання сучасних моделей ШІ.
Реалізація програми також потребуватиме координації між різними міністерствами, державними компаніями та регіонами. Китайські дослідники попереджають, що несумісні технічні стандарти й дублювання проєктів можуть призвести до зайвих витрат.
Як на китайський план відповідають СШААмериканські технологічні корпорації також різко збільшують інвестиції у фізичну інфраструктуру для ШІ. Meta, Google та Amazon планують витратити сотні мільярдів доларів на дата-центри, електропостачання й закупівлю обчислювальних чипів.
Влада США підтримує будівництво дата-центрів на федеральних землях і шукає додаткові джерела електроенергії. Водночас у низці штатів посилюється спротив через зростання навантаження на енергосистему, вартості комунальних послуг і споживання води.
Китайська модель відрізняється тим, що Пекін намагається одночасно перебудувати всі системи, необхідні для економіки штучного інтелекту. До 2030 року країна хоче об’єднати електроенергію, обчислення, зв’язок, воду та логістику в одну керовану інфраструктуру.
