Європейський Союз поки не зможе запровадити повну заборону на морські перевезення російської нафти. Політична підтримка ініціативи послабилася через різке зростання цін на енергоносії, спротив Греції та Мальти й відсутність узгодженої позиції країн G7.
Про це повідомляє Euronews із посиланням на європейських дипломатів і посадовців.
Що саме хотіла заборонити ЄврокомісіяНа початку 2026 року президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала повністю заборонити європейським компаніям обслуговувати морський експорт російської нафти.
Ішлося не лише про страхування чи фінансування поставок. Заборона мала охопити безпосереднє транспортування російської нафти танкерами компаній із ЄС незалежно від вартості вантажу.
У квітні Євросоюз заклав юридичну основу для майбутнього обмеження у 20-му пакеті санкцій. Однак дату його запуску не визначили. Рада ЄС мала ухвалити окреме рішення після консультацій із країнами G7 та іншими учасниками «коаліції цінової стелі».
Заборона могла суттєво ускладнити російський експорт, оскільки європейські судновласники, страховики та фінансові компанії займають значну частку світового ринку морських послуг.
Чому рішення відклалиГоловною перешкодою стали побоювання щодо нового зростання світових цін на нафту. Після ударів США та Ізраїлю по Ірану й блокування судноплавства через Ормузьку протоку ситуація на енергетичному ринку різко погіршилася.
За таких умов частина країн ЄС виступила проти додаткових обмежень, здатних скоротити пропозицію нафти. Найактивніше заперечували Греція та Мальта, економіка яких значною мірою пов’язана із судноплавством.
Влада цих країн побоюється, що європейські перевізники втратять прибутковий ринок, але Росія не припинить експорт. Їхнє місце можуть зайняти судновласники з держав, які не приєдналися до санкцій.
Для затвердження санкційного рішення потрібна одностайна підтримка всіх країн ЄС. Без згоди Афін і Валлетти запустити повну заборону неможливо.
Партнери ЄС по G7 не підтримали заборонуЄвропейська комісія від початку наполягала, що нові обмеження необхідно запроваджувати разом із партнерами по G7. Такий підхід мав зменшити ризик переходу перевезень до конкурентів європейських судноплавних компаній.
У лютому Reuters повідомляв, що Брюссель намагався заручитися підтримкою Вашингтона та інших учасників «коаліції цінової стелі».
Домовитися про спільний запуск заборони не вдалося.
Без координації із G7 обмеження переважно вдарило б по європейському бізнесу, тоді як російські експортери могли б перейти до азійських, близькосхідних або інших перевізників.
Скільки заробили грецькі судновласникиЗа оцінками Financial Times, протягом останніх трьох років грецькі судноплавні компанії отримали щонайменше 3,8 млрд доларів від перевезення російської нафти.
Найбільше — близько 915 млн доларів — могла заробити Dynacom Tankers, пов’язана з грецьким мільярдером Георгіосом Прокопіу. У травні 2026 року грецькі судновласники забезпечували майже 15% морського експорту російської сирої нафти.
Такі перевезення не обов’язково порушують санкції. Європейські компанії можуть транспортувати російську нафту, якщо її продають за ціною, що не перевищує встановлену країнами Заходу межу.
Які обмеження діють заразЄвросоюз уже забороняє своїм компаніям перевозити, страхувати або фінансувати морські поставки російської нафти до третіх країн, якщо сировину продали дорожче за погоджену цінову стелю.
Механізм мав одночасно зменшувати доходи Москви та не допускати дефіциту на світовому ринку.
Однак його ефективність знизилася через розширення російського тіньового флоту й складність перевірки реальної ціни вантажів.
Ухвалений 23 липня 21-й пакет санкцій ЄС не запустив повну заборону морських послуг. Крім того, Євросоюз до липня 2027 року призупинив автоматичне коригування цінової стелі через нестабільність нафтового ринку після закриття Ормузької протоки.
Чи відмовився ЄС від заборони остаточноПовністю від ідеї в Єврокомісії не відмовилися. Юридична можливість запровадити заборону зберігається, однак для цього необхідно отримати одностайну підтримку країн ЄС і бажано погодити аналогічні заходи з партнерами по G7.
Ініціативу продовжують підтримувати Польща, Данія, Нідерланди, Швеція, Фінляндія та країни Балтії. Вони вважають, що чинна цінова стеля не забезпечує достатнього скорочення нафтових доходів Росії.
