Про результати закритого опитування повідомляють Reuters та The Guardian.
Перше неформальне опитування відбулося 30 липня. У ньому взяли участь усі 15 членів Ради Безпеки – п’ять постійних і десять непостійних.
Кожна делегація могла поставити навпроти прізвища кандидата одну з трьох позначок: “заохочую”, “не заохочую” або “не висловлюю думки”.
Ребека Гринспан отримала десять голосів підтримки. Чотири члени Радбезу не визначилися, а один виступив проти її кандидатури.
Друге місце посіла колишня міністерка закордонних справ Гаяни Керолайн Родрігес-Біркетт. Її підтримали дев’ять країн, дві висловилися проти, ще чотири не визначилися.
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі отримав сім голосів підтримки.
Результати неофіційні та юридично нікого не зобов’язують. Бюлетені після підрахунку знищили, а повного офіційного протоколу голосування не складали.
На першому етапі бюлетені постійних і непостійних членів Радбезу не відрізнялися. Тому невідомо, яка саме країна проголосувала проти Гринспан.
Це може стати головною проблемою для її кандидатури.
США, Велика Британія, Франція, Китай і Росія мають право вето, тому голос “проти” від будь-якої із цих держав здатний заблокувати її обрання.
На наступних етапах використовуватимуть бюлетені різних кольорів. Це дозволить зрозуміти, чи походить негативний голос від постійного члена Ради Безпеки.
Щоб отримати рекомендацію Радбезу, кандидату необхідні щонайменше дев’ять голосів із 15 та відсутність вето. Наступне неформальне голосування попередньо запланували на 21 серпня, повідомляє Reuters.
Хто така Ребека ГринспанРебека Гринспан – костариканська економістка та дипломатка, яка працює у системі ООН багато років. У 1994–1998 роках вона була віцепрезиденткою Коста-Рики, а також обіймала посади міністерки житлового будівництва та заступниці міністра фінансів.
У 2014–2021 роках Гринспан очолювала Іберо-американський генеральний секретаріат, який об’єднує іспаномовні та португаломовні країни Європи й Латинської Америки.
Із вересня 2021 року вона керує Конференцією ООН з торгівлі та розвитку – UNCTAD. Гринспан стала першою жінкою та першою представницею Центральної Америки на цій посаді,
йдеться в її офіційній біографії.
На час участі у виборах вона пішла у спеціальну відпустку – з 1 квітня до 30 вересня 2026 року. Обов’язки керівника UNCTAD тимчасово виконує її заступник Педро Мануель Морено.
Який стосунок Гринспан має до УкраїниПід час роботи в UNCTAD Гринспан брала участь у переговорах щодо Чорноморської зернової ініціативи. Угоду уклали Україна, Туреччина, ООН та Росія в липні 2022 року.
Ініціатива дозволила відновити морський експорт українського продовольства з портів Одеси, Чорноморська та Південного. До виходу Росії з угоди Україна експортувала цим маршрутом понад 32 мільйони тонн аграрної продукції.
Гринспан також очолювала Групу ООН із реагування на глобальні кризи у сфері продовольства, енергетики та фінансів. Одним із головних завдань групи було стримування наслідків російського вторгнення в Україну для світового ринку продовольства.
Чому її походження привернуло увагуБатьки Гринспан були польськими євреями, які пережили Голокост і після Другої світової війни оселилися в Коста-Риці. Її бабуся та дідусь із боку матері загинули від рук нацистів.
У своїх виступах дипломатка пов’язувала історію родини з необхідністю запобігати війнам та захищати людей, які були змушені залишити свої домівки.
Якщо Гринспан оберуть, вона стане не лише першою жінкою, а й першою представницею єврейської спільноти на посаді генерального секретаря ООН.
Водночас її походження не завадило UNCTAD під її керівництвом публікувати критичні дослідження про економічні наслідки ізраїльської окупації палестинських територій.
У доповіді організації за лютий 2026 року йшлося, що втрачені можливості палестинської економіки у 2000–2024 роках могли становити близько 212,2 мільярда доларів у цінах 2015 року.
Хто ще претендує на посаду генсека ООНУ першому голосуванні брали участь семеро кандидатів. Чотири з них – жінки, троє – чоловіки.
Окрім Гринспан, Родрігес-Біркетт і Гроссі, за посаду борються колишня президентка Чилі та ексверховна комісарка ООН з прав людини Мішель Бачелет, колишня очільниця Генасамблеї ООН Марія Фернанда Еспіноса з Еквадору, експрезидент Сенегалу Макі Салл та угандійський дипломат Олара Отунну.
Отунну став сьомим учасником перегонів лише наприкінці липня.
Раніше він працював заступником генерального секретаря ООН та спеціальним представником із питань дітей у збройних конфліктах.
Кандидатура Бачелет опинилася у складному становищі після того, як нова влада Чилі відкликала свою підтримку. Вона продовжила кампанію завдяки номінаціям Бразилії та Мексики, однак, за даними The Guardian, може зіткнутися з опором США через претензії до її роботи на посаді верховної комісарки ООН з прав людини.
Чому наступного генсека очікують із Латинської АмерикиВ ООН немає юридичної норми, яка закріплює посаду генсека за конкретним регіоном. Водночас діє неформальна традиція географічної ротації.
Дипломати очікують, що після португальця Антоніу Гутерріша організацію може очолити представник Латинської Америки та Карибського басейну. Востаннє цей регіон представляв перуанець Хав’єр Перес де Куельяр, який керував ООН у 1982–1991 роках.
Проте США наполягають, що відбір має бути глобальним і ґрунтуватися насамперед на професійних якостях, а не на регіональному походженні кандидата.
Як обиратимуть нового генсека ООНПроцедура відбору офіційно розпочалася 25 листопада 2025 року.
Держави-члени висувають кандидатів, які подають програму, біографію та інформацію про фінансування своєї кампанії.
Після публічних слухань і неформальних опитувань Рада Безпеки має визначити одного кандидата. Його кандидатуру передадуть на затвердження Генеральній асамблеї, до якої входять 193 держави.
Формально остаточне рішення ухвалює Генасамблея. На практиці ключовим етапом є домовленість у Раді Безпеки, оскільки вона рекомендує лише одного претендента.
Антоніу Гутерріш залишить посаду 31 грудня 2026 року після двох п’ятирічних термінів. Його наступник розпочне роботу 1 січня 2027 року та отримає п’ятирічний мандат із можливістю переобрання, пояснює ООН.
Очікується, що Рада Безпеки проведе ще кілька закритих опитувань у серпні та восени. Остаточного кандидата можуть визначити у вересні або жовтні.
