Росія перекинула в Балтійське море ракетний фрегат Північного флоту "Адмірал Касатонов" і есмінець "Адмірал Левченко". Як пише Bild із посиланням на джерела, ймовірним завданням кораблів може стати охорона російських танкерів. Незадовго до цього Володимир Путін пригрозив Європі заходами у відповідь на дії проти російського тіньового флоту.
Есмінець "Адмірал Левченко" оснащений зенітними системами, торпедами та палубною артилерією. Фрегат "Адмірал Касатонов" здатний нести ракети "Калібр" і "Циркон". Останнім часом він супроводжував російські вантажні судна в Середземному морі та протоці Ла-Манш.
На цьому тлі європейські країни дедалі частіше попереджають про зростання воєнних і гібридних загроз з боку Москви.
Росія розширює інфраструктуру для запуску ударних дронівПоблизу західних кордонів Росії з’явився десяток прихованих баз для запуску реактивних ударних безпілотників "Герань-4" і "Герань-5", стверджує The Telegraph. Кожен із таких майданчиків здатний вмістити до тисячі дронів, а деякі бази вже використовуються для ударів по Україні.
Вивчивши документи та супутникові знімки,
журналісти виявили 59 нових пускових установок для БпЛА. У потенційній зоні ураження російських безпілотників перебуває не лише Україна, а й країни НАТО, розташовані в радіусі до тисячі кілометрів від пускових майданчиків у Росії та на окупованих українських територіях.
Автори розслідування також не виключають гібридних операцій, зокрема атак під чужим прапором. Експерти вважають, що для протидії цій загрозі Європа може використати український досвід і технології.
Російські дрони дедалі частіше опиняються біля кордонів НАТОЩе одним свідченням зростаючої загрози став інцидент 16 серпня. Винищувач F-18 Військово-повітряних сил Іспанії знищив невідомий безпілотник, який незаконно вторгся в повітряний простір Румунії з боку Молдови, повідомили в румунському Міністерстві оборони.
У Міністерстві оборони Молдови підтвердили, що БпЛА увійшов у повітряний простір країни з боку Одеської області України, а потім попрямував до Румунії. Інцидент стався під час масованої російської атаки на Одесу.
“За останні три тижні це вже третій безпілотник, який незаконно вторгся в наш повітряний простір і був збитий. Напередодні Дня військово-морського флоту на берег викинуло нові уламки, а наші радари зафіксували атаки понад сотні дронів за межами нашого кордону біля українських портів на Дунаї. Ці спроби зірвати міжнародну торгівлю продовольством, що має життєво важливе значення для забезпечення різних континентів і для стійкості України, є незаконними діями, які негативно впливають на безпеку в басейні Дунаю та Чорного моря”, — написала міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою в соцмережі Х.
У Румунії пов’язують зростання кількості подібних інцидентів із посиленням російських атак на українські порти на Дунаї. Виконувач обов’язків міністра оборони країни Раду Міруце в інтерв’ю Digi24 заявив, що інтенсивність російських ударів по українській портовій інфраструктурі останніми днями досягла максимального рівня за останній час.
Румунські військові зафіксували на радарах понад 100 російських безпілотників поруч із повітряним простором країни, але над територією України.
“Інциденти, непрямі наслідки яких ми спостерігаємо на кордоні з Румунією, прямо пропорційні зростанню кількості інцидентів, що відбуваються в Україні останніми днями. Кількість атак на українські порти на Дунаї досягла максимуму за останній час”, — зазначив очільник румунського Міноборони.
За його словами, більшу частину безпілотників знищують українські військові. Однак деякі дрони збивають лише за кілька десятків метрів від румунського кордону. Їхні уламки потім потрапляють у Дунай і Чорне море, після чого їх виносить на узбережжя Румунії. Особливо багато таких фрагментів виявили минулими вихідними.
Міруце наголосив, що наслідки російської війни проти України вже безпосередньо зачіпають Румунію. При цьому, за його словами, ознак підвищення рівня безпосередньої загрози для країни зараз немає.
Російський дрон вибухнув у МолдовіЩе один інцидент стався ввечері 17 серпня в Молдові. Міністерство закордонних справ країни засудило порушення повітряного простору російським дроном-ракетою "Бандероль".
Об’єкт виявили радари Національної армії, після чого він зник з екранів неподалік від населеного пункту. Невдовзі там пролунав вибух і почалася пожежа.
Постраждалих немає. На місці виявили вирву, а також фрагменти корпусу, двигун та електронні блоки. Ці деталі вказують на використання безпілотника з турбореактивною установкою.
МЗС Молдови заявило, що російська агресія проти України безпосередньо створює загрози для безпеки республіки, і закликало посилювати заходи захисту. Дії Росії у відомстві назвали порушенням міжнародного права.
Інцидент викликав занепокоєння і в сусідній Румунії, де також фіксують збільшення кількості епізодів, пов’язаних із російськими безпілотниками.
У Європі говорять про гібридну війну, що триваєМіністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна вважає, що російські провокації проти європейських країн триватимуть, доки триває війна проти України.
“Загроза для НАТО зберігатиметься доти, доки Росія продовжує свою агресивну війну проти України. Саме тому ми маємо й надалі надавати українцям потужну військову, економічну та політичну підтримку, водночас посилюючи тиск на Росію з метою покласти край її агресивній війні та досягти справедливого і міцного миру”, — заявив він.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс також заявив, що гібридна війна Росії проти Європи вже триває і не є загрозою, відкладеною на майбутнє. Під час пресконференції біля латвійсько-білоруського кордону Рінкевичс зазначив, що йдеться про реальні диверсії, підпали та інші провокації, мета яких — залякати країни, що підтримують Україну.
За даними розвідки, на які послався латвійський президент, російські спецслужби готують нові диверсії проти критичної інфраструктури, а також можливі атаки під чужим прапором у країнах Балтії та Польщі.
Для посилення захисту кордону з Білоруссю Латвія має намір збільшити кількість співробітників і активніше застосовувати сучасні технології.
До кінця року кордон планують додатково обладнати безпілотниками, вертольотами та сенсорами.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також заявив, що російська гібридна війна проти НАТО давно перестала бути прихованою загрозою і перетворилася на щоденний тиск на критичну інфраструктуру та громадян європейських держав.
На його думку, одним із варіантів відповіді може стати створення "Європейського легіону" — спеціалізованих сил із професійних військових європейських країн, до яких після завершення війни могли б приєднатися українські ветерани.
Сікорський наголошує, що не йдеться про створення альтернативи НАТО. Такий формат, на його думку, має стати розвитком європейської оборонної політики.
У межах програми ReArm Europe/Readiness 2030 Євросоюз планує залучити до 800 млрд євро додаткових інвестицій у сферу оборони та безпеки до 2030 року.
У Польщі тим часом відкрито обговорюють сценарій повномасштабного воєнного протистояння з Росією. Заступник міністра національної оборони Цезарій Томчик заявив, що влада й армія країни вже опрацьовують дії на випадок найгіршого розвитку подій.
За його словами, Варшава також має інформацію про те, що Москва найближчим часом може організувати нову велику провокацію.
https://www.youtube.com/watch?v=B-NJBAZso3Q
Польща готується до війни, Балтія — до диверсій: російська загроза в оцінках експертівЧи готові країни НАТО до подальшого зростання російських гібридних атак, диверсій і провокацій? Чому європейські держави досі по-різному оцінюють загрозу з боку Москви і наскільки ефективні наявні механізми колективної безпеки? Яку роль Україна та її бойовий досвід можуть відіграти в майбутній системі оборони Європи? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM відповіли:
- Тарас Жовтенко експерт з міжнародної безпеки фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва;
- Микола Зенцев експерт з міжнародної безпеки, генерал-майор запасу;
- Дмитро Левусь політолог-міжнародник, експерт Центру "Об’єднана Україна".
— Те, що відбувається зараз, і ті загрози з боку путінського режиму, які, з погляду західних країн, нібито раптово актуалізувалися для них, насправді вже давно були достатньо зрозумілими.
Ще починаючи з лютневої Мюнхенської промови Володимира Путіна 2007 року, де він розповідав про те, як погано, що розпався Радянський Союз, і називав це найбільшою геополітичною катастрофою XX століття. Після цього, власне кажучи, путінська Росія взяла курс на відновлення самої себе як ядерної супердержави, чогось схожого на Радянський Союз.
Йшлося не лише про те, щоб відновити свій вплив на тому, що Кремль традиційно називав пострадянським простором, а й про те, щоб відновити свій вплив у принципі, перерозподілити сфери відповідальності в Європі зі США. Тобто повернутися до того, що колись було за часів холодної війни.
Саме на це був націлений перший етап гібридної агресії Кремля проти України, який розпочався в лютому 2014 року. Тому що тоді Путін планував використати Крим для того, щоб розгорнути там тактичну ядерну зброю, її носії — ракетні, авіаційні та морські, — а після цього націлити все це на європейських союзників США по НАТО.
Після цього передбачалося спробувати домовитися з адміністрацією Барака Обами про те, щоб перерозподілити сфери впливу в Європі.
І, власне кажучи, тоді це було б гарантією того, що російська ядерна зброя, яка на той момент мала перебувати в безпеці в Криму, не полетить на голови європейських союзників США. Але все пішло не зовсім так, як планував Кремль.
Напередодні початку повномасштабної агресії проти України путінський режим висунув ультиматум Заходу, США, Європі й так далі. І своєрідним резюме цього ультиматуму стала крилата цитата Рябкова, одного із заступників так званого міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. Рябков тоді сказав, що НАТО має "зібрати свої манатки" і забратися на лінію 1997 року. Тобто це якраз про ті геополітичні плани Кремля, які були озвучені ще у 2014 році і навіть до 2014 року. І це якраз про розвал НАТО.
Це якраз про те, що для путінського режиму війна проти України — просто один з елементів ширшої геополітичної стратегії. І одним із головних елементів цієї стратегії є те, що НАТО має або, як говорив Рябков, "зібрати манатки" і відійти до кордонів 1997 року, або саме себе знищити.
І в цьому сенсі путінський режим розраховував, звісно ж, насамперед розвалити НАТО,
роблячи акцент на гібридному інструментарії. І цей інструментарій відточувався не лише з 2014 року у війні проти України. Окремі елементи гібридного інструментарію використовувалися вже починаючи з 2000-х років і проти країн Балтії.
Досвід путінського режиму вже під час повномасштабної війни проти України показав, що потрібно готуватися не лише до гібридних операцій, а й, зокрема, бути готовими до протистояння у форматі повномасштабних бойових дій із залученням усіх видів військ.
Уже щонайменше чотири роки з боку РФ триває дуже активне відновлення військової інфраструктури на північно-західному напрямку. Це Балтійський напрямок, це напрямок Фінляндії. Кремль відновлює Ленінградський військовий округ у повному обсязі. Тобто будується інфраструктура, готується персонал і так далі.
Насправді підготовка Кремля до реалізації другого етапу цієї стратегії — переходу від війни проти України до масштабнішої конфронтації з НАТО — була не питанням того, наважиться Путін на це чи не наважиться. Рішення було давно ухвалене. Питання було в тому, коли і в якому форматі вони почнуть до цього готуватися.
Якщо ми говоримо про реакцію НАТО як міжнародної організації загалом, то ця реакція так чи інакше, скажімо так, має бути упакована в логіку Вашингтонського договору і в логіку п’ятої статті Вашингтонського договору. П’яту статтю можна активувати лише тоді, коли буде зафіксовано й підтверджено факт цілеспрямованого військового нападу ззовні на територію Альянсу.
І в цьому сенсі справді вже напрацьовані оперативні плани за трьома ключовими сценаріями того, як Росія може діяти. Це країни Балтії, Балтійське море, Калінінград і коридор.
https://www.youtube.com/watch?v=5OrZE0JhCLA
МИКОЛА ЗЕНЦЕВ: Фронт у Європі не зменшить російської присутності у війні проти України
— США, маючи фокус на Азійсько-Тихоокеанському регіоні, послабили цей елемент наземної безпеки, зокрема для Європи. І багато керівників європейських країн це розуміють. Зокрема міністр Польщі Сікорський, який як керівник Міністерства закордонних справ чітко окреслив цю позицію.
Цей напрямок — один з основних у Європі. Як це буде створюватися — питання, на жаль, складне. І протоколи, які існують зараз між європейськими країнами,
зокрема країнами НАТО, не дозволяють зробити це швидко. Але цей напрямок украй необхідний, і від нього залежить безпека Європи, оскільки ескалація з кожним роком дедалі посилюється.
Європа посилює свої позиції, намагаючись консолідуватися. Але ми знаємо протоколи відносин європейських країн між собою. Створення нових союзів не передбачене. При цьому свого часу був створений корпус, і на його основі, можливо, будуть створені якісь інші спільні сили.
У цьому випадку Сікорський закликав створити європейські сили, основою яких мають стати досвідчені бійці української армії. Технологічно підковані бійці української армії, які вже мають досвід і знають, як воювати.
Але тут є нюанс. Ця ідея з українським щитом у складі корпусу хороша для всіх — і для Європи, і для України — лише в тому разі, якщо війна в Україні закінчиться. Але та ескалація, яку ми зараз бачимо в Європі, не передбачає зупинки війни в Україні. Безумовно, вся Україна і більшість українців хочуть миру. Але об’єктивна реальність показує, що війна триватиме.
Ба більше, я б звернув увагу на те, що, якщо взяти кількість інцидентів розвідувально-підривної діяльності Росії на території Європи,
наприклад, у період з 2015 по 2022 рік, офіційно визнаних фактів було близько 20. А потім уже за один рік — близько 20. З 2022 по 2026 рік — понад 150.
Тобто ми бачимо збільшення, причому дуже значне, яке, найімовірніше, призведе від гібридної агресії до ситуацій, схожих на гібридні атаки. Але в цьому випадку фронт, який, можливо, буде відкритий у гібридній формі на європейському боці, не зменшить російської присутності у війні проти України. Тому наявність української армії в європейському корпусі — питання спірне.
Українська армія захищатиме насамперед Україну. А на момент агресії проти Європи, найімовірніше, війна в Україні не закінчиться.
Безумовно, Кремль боїться перетинати червоні лінії. Але будь-яка теорія таких державних ігор передбачає "step by step" — крок за кроком перевіряти можливості противника.
https://www.youtube.com/watch?v=MvNwKm4RWMA
ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Єдності в Європі щодо російської загрози поки немає
— Це вже четвертий випадок на території Румунії, коли збивають російський безпілотник, який залетів у її повітряний простір. Це вже справді захист,
а не просто декларація. Але річ у тім, що в нинішніх умовах цього явно недостатньо.
По-перше, тому що протягом практично всіх чотирьох із половиною років великої війни вже було багато різноманітних ситуацій, у яких була необхідна реакція. Ми бачили і падіння ракет у Польщі, і масовані атаки невідомих дронів, що залітали в Польщу з території Білорусі, і переміщення прикордонних буйків на річці Нарві, на кордоні з Естонією. І можна згадати ще багато подібних випадків.
Та й у тій самій Румунії рішучість у діях з’явилася після того, як безпілотник залетів у будинок. При цьому, знову ж таки, немає колективної політичної реакції НАТО. Зазвичай вона обмежується деклараціями та заявами. Але, наприклад, не збирається Рада НАТО, щоб у межах п’ятої або четвертої статті реагувати на всі ці явні загрози з боку РФ.
Тож реакція такого плану — збивати порушника, який становить загрозу, оскільки це порушення суверенітету та кордону, — насправді є обов’язком країн. І оскільки єдності в цьому поки так і немає, ситуація з ракетою в Польщі більш ніж наочна. Тобто залишаються певні сумніви і щодо готовності до спільної реакції,
і щодо реакції кожної окремої країни, якій загрожує небезпека.
Москва боїться, але потім цей страх минає. Саме відсутність реакції дозволяє Москві згодом розширювати свої провокації. До речі, якщо говорити про ці “червоні лінії” і страх Москви, ми наочно бачили приклад того, як Трамп, просто заявивши, що Україні можуть бути передані "Томагавки", прискорив дзвінок із Москви і вихід на нові лінії переговорів. Це було минулого року.
Україна набагато важливіша, ніж п’ята стаття НАТО, загалом-то, говорить про певний скептицизм щодо механізмів колективної безпеки й оборони, які НАТО надає на цей момент. Але поки єдності в Європі з цього питання немає. І це зрозуміло, тому що у дуже багатьох є нерозуміння того, що, по-перше, як раніше вже не буде, але при цьому зберігається бажання відновити відносини з РФ.
Те, що Росія відверто погрожує Європі й заявляє про те, що НАТО має повернутися до кордонів 1997 року, і робить подібні заяви, при цьому абсолютно не враховується. Політична короткозорість, а в деяких випадках явна робота на Росію і корумпованість більш ніж очевидні.
У зв’язку з цим, я думаю, з’являтимуться різноманітні гібридні рішення, спрямовані на те, щоб якимось чином включити Україну в систему оборони Європи. Це можуть бути регіональні союзи або якісь механізми поза НАТО. Але включення України в систему оборони Європи неминуче.
https://www.youtube.com/watch?v=vqJB6i6nt0A
Читайте також: “Дух Анкориджа” видихнувся: як змінилися позиції Трампа і Кремля за рік — розбір експертів
